справа №752/17096/17 головуючий у І інстанції: Чередніченко Н.П.
провадження 22-ц/824/8237/2019 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
25 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Сліпченка О.І., Сержанюк А.С., Сушко Л.П.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд,-
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась з вищенаведеним позовом, який обґрунтовувала тим, що між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб Відділом РАЦС Попільнянського РУЮ в Житомирській області.
У шлюбі ними було придбано квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності було оформлено на відповідача. Стверджує, що квартира є спільною сумісною власністю, оскільки набута сторонами під час проживання однією сім'єю.
З огляду на вищенаведене позивач просила:
- визнати право власності 1/2 частини спірної квартири за ОСОБА_2 , та 1/2 частини спірної квартири за ОСОБА_1 що знаходиться за адресою: : АДРЕСА_1 .
У березні 2018 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в якому обґрунтував що за час перебування у шлюбі сторонами , окрім квартири було придбано автомобіль «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , зазначає що після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2 автомобіль залишився у її користуванні і вказує, що вартість автомобіля станом на серпень 2017 року, відповідно до Довідника «Бюлетеня авто товарознавця» № 96, становить - 472 190 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму коштів в розмірі 236 095,00 грн. в рахунок грошової компенсації замість його Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за кожним право власності на Ѕ частину квартири.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі Ѕ частини вартості автомобіля - 163 000 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те що, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зазначає, що суд першої інстанції невірно встановив ціну спірного майна, не визнає звіт про оцінку автомобіля, який був поданий іншою стороною справи.
У відзиві ОСОБА_2 вказує на те, що доводи апеляційної скарги повністю спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом першої інстанції.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції.
У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами;
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів
3) показань свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.
Вирішуючи даний спір, у оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того що, було встановлено та не заперечувалось сторонами факт, що спірний автомобіль було придбано в період шлюбу, а його вартість підтверджується звітом про незалежну ринкову вартість.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб.
Згідно копії договору купівлі-продажу від 13 вересня 2013 року, ОСОБА_1 було придбано квартиру за адресою: : АДРЕСА_1 . Реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 9).
Також судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами по справі те, що в період шлюбу, 01 лютого 2017 року ОСОБА_2 було придбано автомобіль «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.84-99).
За змістом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) доходу Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається , що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,частки майна дружини та чоловіка є рівними,якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що вказані у п. 22 Постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-71 СК та 372 ЦК.
Відповідно до ч. 1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна,спір між ними може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення..
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що придбаний сторонами під час шлюбу автомобіль, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу шляхом стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації ринкової вартості 1/2 частини цього автомобіля, що сторонами не заперечувалось.
Разом з тим, в обґрунтування суми пред'явленої до стягнення в рахунок компенсації частки за автомобіль, ОСОБА_1 посилався на відомості, як на доказ, які вказані в Довіднику «Бюлетеня авто товарознавця» № 96, та за яким ним оцінено автомобіль в розмірі 472 190 грн.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 було надано суду звіт про незалежну ринкову вартість колісного транспортного засобу «Пежо», відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Пежо» склала суму в розмірі 326 000,00 грн.
Місцевий суд правильно зазначив, що ОСОБА_1 в ході розгляду справи не спростовано оцінку вартості автомобіля, надану ОСОБА_2 , та належних доказів на підтвердження іншої ринкової вартості автомобіля суду з його боку в ході розгляду справи надано не було, інформація з довіднику «Бюлетеня авто товарознавця» не може вказувати реальну вартість спірного автомобіля.
ОСОБА_1 не був позбавлений можливості самостійно замовити та надати суду відповідний звіт. Також останнім не обґрунтовано поважність причин неподання рецензії на Звіт про оцінку автомобіля до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 8 ст. 84 докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Посилання ОСОБА_2 на відсутність документів які б підтверджували, що оцінювач є атестованим судовим експертом є не обґрунтованими та відхиляються колегією суддів, оскільки зазначене не передбачено законодавством.
Крім того, як і було зазначено місцевим судом, в ході розгляду справи судом, за клопотанням позивача за зустрічним позовом, - було призначено судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення ринкової вартості автомобіля, однак, остання проведена не була з підстав ненадання експертам додаткових матеріалів.
Таким чином, особою, яка подає апеляційну скаргу не вказано обґрунтованих доводів та не надано доказів на підтвердження того, в чому полягає недопустимість та неналежність Звіту про оцінку автомобіля наданого іншою стороною справи, як доказу на підтвердження вартості спірного автомобіля, а тому підстав для зміни рішення суду в частині визначення грошової компенсації колегія суддів не вбачає.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: