[1]
13 червня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кашпура В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Згідно постанови, ОСОБА_2 03.03.2019 року о 14 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Академіка Заболотного, 90, керуючи автомобілем «Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 , при виконанні розвороту на перехресті з вул. І. Сірка, в порушення вимог п.10.11 ПДР України,не надав переваги в русі автомобілю «Форд» д.н.з НОМЕР_2 , який наближався з правого боку та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 08.05.2019 року, а матеріали справи направити до Управління патрульної поліції в м. Києві для додаткової перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія автомобіля «Форд» ОСОБА_1
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги зазначає, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, в якій, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім. Однак, судом першої інстанції не було дотримано вказаних вимог закону, оскільки приймаючи рішення про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя не навів в оскаржуваній постанові належного обґрунтування своїх висновків.
Апелянт вважає, що в даній дорожній обстановці в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають саме дії водія автомобіля «Форд», ОСОБА_1 ,який рухаючись по вул. Заболотного зі швидкістю 90 км/год (згідно його пояснень) і виявивши небезпеку для руху у вигляді автомобіля «Нісан», що виїхав на перехрестя з вул. Сірка на його траєкторію руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4 ПДР України та зменшити швидкість або зупинитись.
На апеляційну скаргу ОСОБА_2 інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 подав свої заперечення.
Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 17), клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому, відповідно до положень ч.6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без участі останнього, оскільки його неявка не перешкоджає проведенню розгляду справи.
Вислухавши пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та його представника Кашпура В.М. , які заперечували проти поданої апеляційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 03.03.2019 року о 14 год. 00 хв., по вул. Академіка Заболотного, 90 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 таавтомобіля «Форд» д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , за наслідками якої на місці події працівниками поліції відносно водія ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 підтримав свої пояснення, надані працівникам поліції безпосередньо на місці ДТП та зазначив, що 03.03.2019 року о 14 год. 00 хв.рухався на автомобілі «Форд» д.н.з НОМЕР_2 по вул. Академіка Заболотного в напрямку вул. Великої Кільцевої у третій смузі руху зі швидкістю приблизно 90 км/год. Під'їжджаючи до перехрестя з вул. І. Сірка побачив автомобіль «Ніссан», який всупереч вимогам правил дорожнього руху, несподівано почав виконувати розворот та здійснив виїзд одразу на третю смугу, опинившись перед його ( ОСОБА_1 ) автомобілем на відстані приблизно 15-20 м, чим створив небезпеку для його руху, внаслідок чого він одразу застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не виявилось можливим.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою, а тому суд правильно поклав їх в обґрунтування прийнятого рішення.
Такими доказами є відомості, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №164685 від 03.03.2019 року складеному відносно ОСОБА_2 за порушення ним п.10.11 ПДР України (а.с. 1), в якому зазначено, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 , при виконанні розвороту не надав переваги в русі автомобілю «Форд» д.н.з НОМЕР_2 , який наближався з правого боку та скоїв з ним зіткнення; дані схеми місця ДТП (а.с. 2), на якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів та їх взаємне розташування на проїзній частині одразу після зіткнення, а також письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 3, 4).
Виходячи з положень п.п. 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані виконувати їх вимоги, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 10.11 Правил дорожнього руху України встановлено що, у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.
Крім того, за приписами п.16.6 цих Правил,повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось виключно з вини водія автомобіля «Форд» д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який в порушення вимог п.12.4 ПДР України, рухаючись по вул. Заболотногов м. Києві суттєво перевищив встановлену швидкість руху, що на думку апелянта перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, є безпідставними і не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки це не звільняло водія ОСОБА_2 від обов'язку при виконанні розвороту дати дорогу зустрічним транспортним засобам.
Також слід зазначити, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вимоги про направлення матеріалів даної справи відносно ОСОБА_2 до УПП в м. Києві для додаткової перевірки та складання відносно іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки згідно положень Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішення питання про наявність в діях конкретного водія порушень Правил дорожнього руху України та складання протоколу про адміністративне правопорушення для притягненнявинуватих осіб до адміністративної відповідальності належить виключно до компетенції уповноважених на те посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції), а судові органи розглядають справи про адміністративне правопорушення лише в межах обставин та щодо порушень, зазначених у протоколі і тільки відносно тієї особи, щодо якої цей протокол був складений. Тобто суд не наділений повноваженнями встановлювати винуватість іншого водія у вчиненні адміністративного правопорушення під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів, а тому постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.05.2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування та направлення даної справи до УПП в м. Києві для додаткової перевірки, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/824/2449/2019 Категорія: ст. 124 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.