24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 761/42059/18
провадження № 22-ц/824/7170/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання учасники справи: представник позивача відповідач представник відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року /суддя Притула Н.Г./
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спільним майна подружжя, поділ майна, -
Позивач звернувся з вимогами про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_6 з нею, визнання спільним майном подружжя квартири АДРЕСА_1 , визнання спільним майном подружжя грошових коштів на банківських вкладах/рахунках у АТ «Ощадбанк» відкритих на ім'я ОСОБА_6 та розподілити вказане майно. /т. 1 а.с. 4/
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. /т. 2 а.с. 111-116/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2019 року, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що з початку спільного проживання з померлим ОСОБА_6 вони разом сплачували рахунки за комунальні послуги, що підтверджується копіями сплачених рахунків. Також, судом не взята до уваги довіреність від 19.03.2015 року виписана ОСОБА_6 на її ім'я для представлення його інтересів на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі і органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, подавати та отримувати від імені довірителя заяви, довідки, та інші документи, пред'являти та подавати запити на необхідні документи, сплачувати необхідні платежі, розписуватись від імені довірителя, строком на три роки до 19.03.2018 року. Вказує, що чеки на купівлю продуктів харчування у супермаркет є належним доказом, оскільки відповідно до чинного законодавства там не повинні міститися дані покупця. Зазначає, що суд першої інстанції помилково не прийняв в якості доказу чеки на придбання ліків ОСОБА_6 , оскільки вони куплялись відповідно до рекомендації лікарів, що містяться у наявній у матеріалах справи виписці з медичної карти хворого. Вважає, що висновок суду ґрунтується на припущеннях відносно того, що вона не мала можливості за станом свого здоров'я доїжджати з вул. Рейтерська до станції метро «Лук'янівка», придбавати ліки та продукти харчування для ОСОБА_6 та повертатись за місцем проживання. Вказує, що проживання з померлим однією сім'єю підтверджується зокрема показаннями свідків, які суд першої інстанції помилково вважає суперечливими. Крім того, зазначає, що факт не зазначення в особовій картці працівника, яку ОСОБА_6 заповнював 09.07.2012 року її як цивільної дружини, не вказує на відсутність такої, оскільки графа передбачала зазначення будь-якого зареєстрованого сімейного стану. Також, вважає, що судом першої інстанції не досліджено, що ремонт у спірній квартирі проводився зокрема і за її рахунок. Вказує, що безпідставно не було досліджено виписки щодо відкритих на ім'я померлого ОСОБА_6 рахунків, на які вони разом вносили кошти.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 3066 від 14.09.2017 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_6 /т. 1 а.с. 93/
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 12.09.2017 року. /т. 1 а.с. 94/
Після смерті ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини 15.09.2017 року звернувся син - ОСОБА_3 /т. 2 а.с. 16/
Також, 20.03.2018 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулась і ОСОБА_5 /т. 2 а.с. 55/
До спадкової маси, як вбачається з матеріалів справи належить квартира АДРЕСА_1 та грошові кошти які розмішені на рахунках в ПАТ «Ощадбанк».
Згідно з інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №41578 від 25.10.2017 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_6 - Ѕ частина на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.06.1994 року та Ѕ частина на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.11.2005 року. /т. 2 а.с. 25/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 74 СК України, яка визначає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними; ч. 4 ст. 368 ЦК України, відповідно до якої, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Встановивши відсутність доказів ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, придбання іншого майна в інтересах сім?ї ОСОБА_5 з померлим ОСОБА_6 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання спільним майна подружжя та його поділ.
Доводи апеляційної скарги про те, що з початку спільного проживання з померлим ОСОБА_6 вони разом сплачували рахунки за комунальні послуги, що підтверджується копіями сплачених рахунків, колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не є належним доказом в матеріалах справи, оскільки з них неможливо встановити реального платника та походження сплачених коштів.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взята до уваги довіреність від 19.03.2015 року виписана ОСОБА_6 на її ім'я для представлення його інтересів на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі і органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, подавати та отримувати від імені довірителя заяви, довідки, та інші документи, пред'являти та подавати запити на необхідні документи, сплачувати необхідні платежі, розписуватись від імені довірителя, строком на три роки до 19.03.2018 року, колегією суддів не приймаються до уваги на підставі наступного.
У вказаній довіреності зазначена адреса реєстрації та місця проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_2 . /т. 1 а.с. 29/
Отже, вказана обставина додатково спростовує твердження позивача проживання однією сім'єю з померлим у його квартирі АДРЕСА_1 .
Також, колегією суддів не приймаються і доводи апеляційної скарги про те, що чеки на купівлю продуктів харчування у супермаркеті та ліків ОСОБА_6 відповідно до рекомендації лікарів, що містяться у наявній у матеріалах справи виписці з медичної карти хворого є належним доказом, оскільки відповідно до чинного законодавства там не повинні міститися дані покупця, на підставі наступного.
Вказані квитанції, як на придбання ліків так і на придбання продуктів харчування, дійсно не містять у собі інформації, з якої можна зробити висновок про особу, яка сплачувала за них та для кого саме купувались вказані товари.
Крім того, слід зауважити, що вказані квитанції датовані виключно 2017 роком, що не можуть слугувати підтвердженням факту існування сім'ї між позивачем та померлим ОСОБА_6 з 2008 року.
Доводи про істотне збільшення майна померлого ОСОБА_6 за час їх спільного з позивачем проживання, а саме проведення ремонту в квартирі, що належала померлому ОСОБА_6 за рахунок коштів, які ОСОБА_5 були отримані від продажу будинку та внесення спільних коштів на депозитний рахунок в банку, відкритого на ім'я ОСОБА_6 , колегією суддів не приймаються до уваги з наступних підстав.
Для застосування передбачених ст. 62 СК України правил, збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема тенденції загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєво однаковою повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.
Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення, при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкта. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-1447цс17)
Позивачем доказів цьому надано не було.
Ч. 1 ст. 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: