Справа № 755/23063/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9210/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Антипова Л.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
25 червня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.
Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Пузикової В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 в письмовій формі укладено кредитний договір № 27107С132 від 25 грудня 2007 року із змінами, внесеними до нього договором про внесення змін № 27107С132-1 від 12 лютого 2009 року, договором про внесення змін № 27107С132-2 від 13 листопада 2009 року, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит у сумі 174 000 євро, з кінцевою датою погашення 15 грудня 2029 року для оплати придбання нерухомого майна, а саме: двохкімнатної квартири АДРЕСА_3 , а позичальник зобов'язався: повністю повернути кредит до 15 грудня 2029 року, погасити кредит у валюті кредиту у строки та у сумах, визначених Графіком погашення кредиту за договором, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки, сплачувати у випадках та у розмірах, передбачених Кредитним договором, штрафні санкції, а саме пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором. Зазначив, що Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а саме: надав позичальнику кредит в розмірі 174 000 євро, шляхом видачі готівкових коштів через касу банку з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку Позичальника N2 НОМЕР_1 , відкритому у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Києві.
Також зазначив, що Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором щодо вчасного повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом належним чином не виконував, у зв'язку із чим станом на 15 серпня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 2 408 403,26 грн. з яких: 82281,66 євро - проценти за користування кредитом, нараховані за період з 1 серпня 2010 року по 15 серпня 2014 року, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 15 серпня 2014 року складає 1 439 146,72 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту, нарахована з 16 вересня 2013 року по 15 серпня 2014 року - 219 652,46 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, нарахованої з 16 вересня 2011 року по 15 серпня 2014 року - 15 014,47 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 15 серпня 2014 року складає 262 610,47 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за відсотками за користування кредитом, нарахованої з 16 вересня 2011 року по 15 серпня 2014 року - 2 757,81 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 15 серпня 2014 року складає 48 235,45 грн.
Враховуючи викладене та з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 27107С132 від 25 грудня 2007 100 053 евро 94 євроцентів та 658 410 гривень 62 копійки, з яких заборгованість за процентами за користування кредитом - 82 281,66 євро; 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом - 15 014,47 євро; 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 2 757,81 євро; пеня за порушення строків погашення кредиту - 438 758,16 грн.; пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 219 652,46 грн.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 27107С132 від 25 грудня 2007 року у розмірі 100 053 євро 94 євроцентів, 658 410 грн. 62 коп. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 , через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 27107С132 від 25 грудня 2007 року із змінами, внесеними до нього договором про внесення змін № 27107С132-1 від 12 лютого 2009 року, договором про внесення змін № 27107С132-2 від 13 листопада 2009 року, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит у сумі 174 000,00 євро, з кінцевою датою погашення 15 грудня 2029 року для оплати придбання нерухомого майна, а саме: двохкімнатної квартири АДРЕСА_3 , а позичальник зобов'язався: повністю повернути кредит до 15 грудня 2029 року, погасити кредит у валюті кредиту у строки та у сумах, визначених Графіком погашення кредиту за Договором (п.п. 2.1.1, 2.4.1 Кредитного договору); щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Euribor (12т) + /19%, але не менше 11,75% річних (п.п. 2.2.1, 2.5.1 Кредитного договору); сплачувати у випадках та у розмірах, передбачених Кредитним договором, штрафні санкції, а саме пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором (п.п. 2.4.2, 5.2 Кредитного договору).
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» найменування Банку в частині організаційно-правової форми змінено з відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача станом на 15 серпня 2014 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 100053,94 євро та 658410,62 грн., з яких: відсотки за користування кредитом, нараховані за період з 1 серпня 2010 року по 15 серпня 2014 року -82 281,66 євро; 3%річних від простроченої суми боргу за кредитом, нараховані з 16 вересня 2011 року по 15 серпня 2014 року - 15 014,47 євро; 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, нараховані з 16 вересня 2011 року по 15 серпня 2014 року - 2 757,81 євро; пеня за порушення строків погашення кредиту, нарахована з 16 вересня 2013 року по 15 серпня 2014 року - 438 758,16 грн.; пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, нарахована з 16 вересня 2013 року по 15 серпня 2014 року-219 652,46 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань у відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Банку.
Проте з таким рішенням суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1 719 415,83 грн., проценти за користування кредитом в сумі 136 613,68 грн., пеню у сумі 15 847,26 грн.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Якщо за рішенням про стягнення заборгованості чи про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц висловлено правий висновок, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився, тому пред'явлені до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий висновок узгоджується і з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України», звернувшись до суду із позовом, використав право вимагати дострокове повернення усієї суми кредиту за порушення умов договору, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів та пені, відповідно до статті 1050 ЦК України, про що свідчить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року про стягнення заборгованості а тому позивач вже не може вимагати сплати відсотків та пені на підставі умов договору, оскільки його строк змінився достроковим стягненням.
Разом з цим, позовна вимога про стягнення 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, яка стягнута рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року,нараховані з 16 вересня 2011 року по 15 серпня 2014 року підлягає задоволенню відповідно до приписів частини 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки, як пояснили сторони в судовому засіданні апеляційної інстанції, зазначене рішення суду було виконане лише у 2016 році.
Оскільки зазначеним рішенням суду від 11 листопада 2010 року з ОСОБА_2 на користь банку стягнуто заборгованість у розмірі 1 719 415,83 грн., 3% річних від зазначеної суми за період з 16 вересня 2011 року по 15 серпня 2014 року складає 150366 грн. 45 коп. Саме така сума штрафних санкцій за ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача.
Інші позовні вимоги, на думку колегії суду задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 228 грн.
З Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 5139 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року скасувати, прийняти постанову наступного змісту.
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» 150366 грн. 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» судовий збір в розмірі 228 грн.
Стягнути Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 5139 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 27 червня 2019 року.
Головуючий
Судді