21 червня 2019 року м. Чернівці
справа № 726/85/16-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Височанська Н. К.
суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретар Андрушків С.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які заявляють самостійні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про захист порушеного права, відновлення володіння, користування та розпорядження власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2019 року, ухвалене під головуванням судді Байцар Л.В.,
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_6 про захист порушеного права, відновлення володіння, користування та розпорядження власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Посилався на те, що йому та членам його родини ОСОБА_7 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідачу ОСОБА_6 на праві особистої власності належить квартира
АДРЕСА_2 житловий будинок АДРЕСА_3 збудований із саману, дерева та цегли і є цілісним комплексом, має спільний фундамент та дах, з'єднаний дерев'яним перекриттям над квартирами.
Відповідач ОСОБА_6 з жовтня 2013 року незаконно та самовільно розпочав роботи з реконструкції з прибудови та надбудови до квартири АДРЕСА_2 , без відповідної документації та дозволів.
При проведенні реконструкції квартири №1 відповідачем незаконно перенесено стіну будинку на один метр, в результаті чого в житловій кімнаті 2-4 пл.12.90 кв.м. квартири №2 зменшився доступ природнього освітлення, а також при зміні проектування квартири АДРЕСА_4 1 було змінено внутрішні міжквартирні перетинки, та виконано їх без оцінки несучої здатності конструктивних елементів, які є спільними для будинку (фундамент, стіни, перекриття), які забезпечують загальну сейсмостійкість будинку.
Внаслідок незаконних дій відповідача квартира АДРЕСА_3 дала осадок, почала руйнуватися та стала аварійною.
За результатами проведеної перевірки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області було встановлено, що відповідач без проектної документації та без належного оформлення права на виконання будівельних робіт, здійснює незаконні будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги абз.1 ч.1 ст.31, п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і за вказані правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Просив визнати, що ОСОБА_6 порушив право володіння ОСОБА_1 користування та розпорядження майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою.
Крім цього, просив зобов'язати відповідача у відповідності до проектної та дозвільної документації відновити становище його порушеного права стосовно володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , яке існувало до порушення, шляхом розбирання стіни добудованої до квартири АДРЕСА_5 , яка розташована біля вікна житловій кімнаті поз. АДРЕСА_6 . 12.90 кв АДРЕСА_7 квартири кв. АДРЕСА_3 , відновлення несучої та спільної стіни будинку між квартирами, даху та дерев'яних конструкцій на горищі двоквартирного будинку, до стану який відповідає технічному паспорту станом на середину жовтня 2013 року та привести квартиру АДРЕСА_2 в первісний стан, якій існував до перепланування у відповідності до технічного паспорту БТІ, за рахунок відповідача ОСОБА_6 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_6 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 71854 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та судові витрати, які складаються: з витрат за оплату проведення експертиз та ксерокопіювання матеріалів, в сумі 19178 грн.
Крім цього треті особи, які заявляють самостійні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_6 про захист порушеного права володіння, користування та розпорядження власністю, стягнення матеріальної шкоди.
В позові посилаються на те, що їм та позивачу за основним позовом ОСОБА_1 , на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , відповідачу ОСОБА_6 на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_2 за цією АДРЕСА_8 .
ОСОБА_6 у порушення вимог закону та ДБН незаконно та самовільно здійснив реконструкцію з прибудовою та надбудовою до квартири АДРЕСА_2 без відповідної документації та дозволів. Внаслідок незаконних та самовільних дій відповідача їх квартира зазнала ушкоджень.
Просили суд визнати, що відповідач ОСОБА_6 порушив їх право володіння, користування та розпорядження майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою.
Крім цього, просили у відповідності до проектної та дозвільної документації, відновити становище їх порушеного права стосовно володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , яке існувало до порушення, шляхом розбирання стіни добудованої до квартири АДРЕСА_5 , яка розташована біля вікна житловій кімнаті поз. АДРЕСА_6 . 12.90 АДРЕСА_9 квартири кв. АДРЕСА_3 , відновлення несучої та спільної стіни будинку між квартирами, даху та дерев'яних конструкцій на горищі двоквартирного будинку, до стану який відповідає технічному паспорту станом на середину жовтня 2013 року та привести квартиру АДРЕСА_2 в первісний стан, якій існував до перепланування у відповідності до технічного паспорту БТІ, за рахунок відповідача ОСОБА_6 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_6 на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 71854 грн. та судові витрати, які складаються із витрат з оплати судового збору в розмірі 2820 грн.
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 71854 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються: з витрат за оплату проведення експертиз та ксерокопіювання матеріалів в розмірі 19178 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 , ОСОБА_5 судові витрати, які складаються: з витрат за оплату судового збору в сумі 704,80 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На вказане рішення Бошелюк ОСОБА_8 , яка представляє інтереси ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі посилалася на те, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи, яким визначена вартість ремонтно-відновлювальних робіт в розмірі 71854 грн., оскільки вважає, що на погіршення стану конструктивних елементів в квартирі позивача вплинула сукупність факторів, а не лише проведені відповідачем будівельні роботи. Суд не звернув уваги, що дефектний акт складений з метою визначення вартості ремонтно-будівельних робіт у квартирі позивача. Разом з тим, у дефектному акті не зазначено, що виключно дії відповідача призвели до негативного впливу на квартиру позивача. Дефектний акт є неналежним та недопустимим доказом.
Суд безпідставно не прийняв до уваги висновки будівельно-технічних експертиз від 13.03.2017 року та від 13.10.2017 року, відповідно до яких вартість ремонтно-відновлювальних робіт є значно меншою.
Також суд не мотивував розмір моральної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З апеляційної скарги вбачається, що фактично рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позову. В частині відмови в позові рішення суду не оскаржується, а тому в силу положень ст.ст.13, 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в частині, яка оскаржується, залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.03.1998 року (т.1 а.с.6). Відповідачу ОСОБА_6 на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_2 за АДРЕСА_10 згідно договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2012 року (т.2 а.с. 51-52).
Будинок АДРЕСА_3 по АДРЕСА_3 є двохквартирним.
Встановлено, що відповідачем ОСОБА_6 було здійснено реконструкцію та перепланування своєї квартири, зокрема, першого поверху з надбудовою другого поверху без відповідної дозвільної та проектної документації. При проведенні реконструкції квартири №1 відповідачем незаконно була перенесена стіна житлового будинку на 1,0м, внаслідок чого в квартирі позивачів зменшилося природнє освітлення до 0,37% при рекомендованому нормативі 0,5%. Також відповідачем здійснено надбудову без врахування несучої здатності конструктивних елементів, не враховано просторову роботу конструкцій, дійсну роботу вузлів кроквяної системи даху, що призвело до перерозподілу навантажень на фундамент, стіни та перекриття, нерівномірного осідання ґрунтів основ за периметром будівлі. Внаслідок неправомірних дій відповідача квартира позивачів зазнала суттєвих ушкоджень.
Виконання будівельних та реконструкційних робіт в частині будинку АДРЕСА_3 1, які проведені відповідачем з їх порушенням, є в причинному зв'язку пошкоджень, які виникли в квартирі №2 даного житлового АДРЕСА_11 .
Дані обставини підтверджуються висновками будівельно-технічних експертиз від 13 березня 2017 року, 13 жовтня 2017року, 27 вересня 2018 року та сторонами не оспорюються.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Під причинним зв'язком між протиправним діянням і шкодою звичайно розуміють такий об'єктивно існуючий взаємозв'язок між явищами, при якому одне з них з неодмінно породжує інше.
Отже, визначення причинного зв'язку як умови деліктної відповідальності є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №16097 від 13 березня 2017 року вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 для усунення пошкоджень становить 8959 грн. (т.2 а.с.2-41).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №754 від 13 жовтня 2017 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно виконати в приміщеннях кв.№ АДРЕСА_1 для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок здійснення будівельних та реконструційних робіт власником квартири АДРЕСА_5 становить 8405 грн (т.2 а.с.149-168).
Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №562 від 27 вересня 2018 року кошторисна вартість ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно буде провести для усунення пошкоджень в частині будинку №2 квартири №2, які виникли внаслідок здійснення з порушенням будівельних і реконструкційних робіт в частині житлового будинку АДРЕСА_3 власником АДРЕСА_5 відповідно до дефектного акту станом на травень 2018 року складає 71854 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи №562 від 27 вересня 2018 року в частині визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача є повним та обгрунтованим.
У той же час, дві перші судові будівельно-технічні експертизи від №16097 від 13 березня 2017 року та №754 від 13 жовтня 2017 року в частині визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивачів були проведені без врахування оцінки ремонтних робіт, пов'язаних з підсиленням горищного перекриття у зв'язку з відсутністю спеціального розробленої та погодженої проектної документації.
При проведенні останньої судово-будівельно-технічної експертизи інженером-проектувальником ОСОБА_11 був складений дефектний акт на ремонт вартості підсилення горищного перекриття над житловою кімнатою 2-3 в квартирі позивачів. В наданому дефектному акті зазначений перелік робіт, які необхідно виконати в частині підсилення конструктивних елементів. На підставі цього дефектного акту судовим експертом при проведенні судової експертизи від 27 вересня 2018 року була визначена вартість ремонтно-відновлювальних робіт.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу рішення саме висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи №562 від 27 вересня 2018 року. Перші дві експертизи були проведені без проектної документації на підсилення конструктивних елементів, а тому суд першої інстанції обгрунтовано їх не прийняв до уваги. Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і не спростовують обставини щодо необхідності проведення підсилення горищного перекриття. Крім цього, судом встановлено і сторонами не оспорюється та обставина, що відповідачем здійснювалася прибудова над своєю квартирою без врахування несучої здатності конструктивних елементів, що призвело до перерозподілу навантажень на фундамент, стіни та перекриття і внаслідок цих дій квартира позивачів зазнала ушкоджень у вигляді чисельних тріщин.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи №562 від 27 вересня 2018 року викликає сумнів у сторони по справі, оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі сторона, яка не погоджується з висновком експертизи не заявляла клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що дефектний акт на виконання ремонтних робіт є неналежним та недопустимим доказом колегія суддів відхиляє, оскільки складання дефектного акту передбачено листом Державного комітету України з будівництва та архітектури, Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Щодо складання проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою» від 24 лютого 2005 року №7/8-134, 4/3-260.
Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що до зазначених в судових будівельно-технічних експертизах ушкоджень квартири позивачів призвела сукупність факторів, а не лише неправомірні дії відповідача, зокрема, не враховано, що будинок старої забудови і внаслідок фізичного зносу також потребував ремонту. Колегія суддів вважає, що виникнення в квартирі позивачів великих тріщин зі зміщенням стіни призвели саме неправомірні дії відповідача про проведенню реконструкції своєї квартири. Дані ушкодження вимагають невідкладного проведення ремонтно-відновлювальних робіт, оскільки загрожують мирному володінню майном. В той же час, без проведення відповідачем незаконної реконструкції квартири позивачі могли ще тривалий час користуватися квартирою без проведення невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт.
В силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При цьому використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Так, у ст.13 Конституції України закріплено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Частинами 1 та 2 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди.
Що стосується задоволення вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивачів, колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про стягнення 10000 грн.
Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).
Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому застосуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Встановлено, що шкода завдана позивачам внаслідок пошкодження їх квартири, є такою, що завдана з вини відповідача.
Оскільки позивач ОСОБА_1 внаслідок ушкодження квартири зазнав душевних страждань, відповідач ухиляється добровільно відшкодувати шкоду або провести ремонтно-відновлювальні роботи, позивач постійно перебуває в нервовій та психологічній напрузі, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що моральна шкода підлягає відшкодуванню.
Визначаючи розмір моральної шкоди, судом правильно враховано характер, тривалість та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, істотність вимушених змін у його житті, а також вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанції, які є обгрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи. При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2019 року, в частині яка оскаржується, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 27 червня 2019 року.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: М.І.Кулянда
О.О.Одинак