Провадження № 22-ц/803/2736/19 Справа № 200/18511/14 Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
Категорія 19
19 червня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
за участю секретаря - Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про визнання договору недійсним
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року,-
22.10.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дніпропетровської міської ради, третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору недійсним. В обґрунтування позову посилалась на те, що між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 298 від 26.10.2012 року. Укладення цього договору було обумовлене майбутнім будівництвом авто мийки. Предметом договору є здійснення оплати забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку з будівництвом автомийки за адресою АДРЕСА_1 . Величина пайової участі складає 167004,8 грн. На етапі погодження проектної документації позивачем 22.10.2009 року було перераховано до вказаного цільового фонду 19650,21 грн., тобто сума до сплати у цільовий фонд складає 147355,59 грн. Згідно вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, зокрема будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення. Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.04.2014 року № ДП 142141060087, цільове призначення об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1 - «Зали спортивні інші», код 1265.9 згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000. З цього вбачається, що у зв'язку із будівництвом об'єкта спортивно-оздоровчого призначення відсутній предмет договору № 298 від 26.10.2012. У зв'язку з відсутністю предмета договору, тобто не здійснення будівництва автомийки, що було підставою для виникнення у забудовника обов'язку вчинити певні дії, відсутня умова, встановлена у п.1.1 договору, яка спричиняє виникнення у забудовника обов'язку сплати суми за означеним договором, тому вказаний правочин не створив для сторін правових наслідків. У зв'язку з чим просила визнати недійсним договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 298 від 26.10.2012 року, який укладений між ОСОБА_1 та Дніпропетровської міською радою в особі директора фінансово-економічного департаменту ОСОБА_3 (т.1 а.с.2-5).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.257-262).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд за належною підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (т.2 а.с.1-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.1 ч.1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч.1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, 26 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 (забудовник) та Дніпропетровською міською радою в особі директора фінансово-економічного департаменту ОСОБА_3 було укладено договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 298 (а.с. 10-12).Відповідно до п.1.1 даного договору, предметом договору є здійснення оплати забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку з будівництвом автомийки, з урахуванням рішення міської ради від 14.10.2009 № 30/51, за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.1 договору, величина пайової участі становить 167004,8 грн. Відповідно до п.3.2.1, 3.2.2 договору, забудовник зобов'язаний здійснити будівництво об'єкта відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням будівельних норм і правил; перерахувати величину пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська, яка визначена п.2.1 даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених цим договором.Згідно графіка сплати забудовником ОСОБА_1 пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська у зв'язку з будівництвом автомийки, на дату підписання договору позивачем сплачено 19650,21 грн., підлягає сплаті до прийняття об'єкта в експлуатацію - 147355,59 грн. (а.с. 13).Проектно-кошторисна документація це комплекс документів, що визначають місце будівництва (реконструкції) майбутнього об'єкта, його архітектурне, планувальне і конструктивне рішення, потребу в кадрах, будівельних матеріалах, машинах і обладнанні, коштах. Разом з тим, в матеріалах справи наявна Передпроектна пропозиція, яка розглянута містобудівною радою 28.05.2010 року, за адресою АДРЕСА_2 ,та згідно з якою проектується будівництво автомийки (а.с. 59-60). Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.04.2014 року № ДП 142141060087, цільове призначення об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_2 - «Зали спортивні інші», код 1265.9, ІІ категорія складності (а.с. 7-9).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд 1 інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості.
Апелянт, не погоджуючись з рішенням суду 1 інстанції, зазначає лишена порушення судом норм процесуального права, а тому апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Зі справи вбачається, що провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито 23 жовтня 2014 року.
Відповідно до ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Крім того, п.2 ч.4 ст.277 ЦПК України визначено, якщо відповідач у встановлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Зі справи вбачається, що представниками сторін подавалися заяви про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які, відповідно до п.1 ч.4 ст. 277 ЦПК України, були залишені без задоволення.
Отже, враховуючи, що вищезазначена цивільна справа не відноситься до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, заяви представників сторін про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження були залишені без задоволення, суд 1 інстанції обґрунтовано розглянув справу справи в порядку спрощеного позовного провадження, а посилання апелянта на те, що розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження є підставною для скасування судового рішення, є безпідставними.
Крім зазначеного, посилання апелянта на те, що судом порушені правила виключної підсудності не можуть бути підставою для скасування рішення суду 1-ї інстанції та направлення справи на новий розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.378 ЦПК України справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважним причин не заявив про непідсутність.
З матеріалів справи видно, що позовну заяву подавала саме ОСОБА_1 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (т.1 а.с.2-5), при розгляді справи судом першої інстанції не заявляла про непідсутність.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення в оскарженій частині є незаконним чи не обґрунтованим, а тому колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: