01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.03.2010 № 1/407
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Каргін О.М.;
від відповідача - не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Автобусного парку № 5
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.10.2009
у справі № 1/407 ( )
за позовом ТОВ "Авто-Альянс К"
до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Автобусного парку № 5
про стягнення 14440,48 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Альянс К” (далі - ТОВ „Авто- Альянс К”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Автобусного парку № 5 Комунального підприємства „Київпастранс” (далі - Автобусний парк № 5 КП „Київпастранс”) про стягнення суми боргу в розмірі 14 440, 48 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2009 порушено провадження у справі № 1/407 за позовом ТОВ „Авто-Альянс К” до Автобусного парку № 5 КП „Київпастранс” про стягнення 14 440, 48 грн.
До прийняття рішення по суті спору ТОВ „Авто-Альянс К” подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з Автобусного парку № 5 КП „Київпастранс” суму боргу в розмірі 581 799, 77 грн., з яких 559 660, 78 грн. - основний борг, 15 174, 82 грн. - інфляційні втрати за весь час прострочення, 6 964, 17 грн. - 3% річних від простроченої суми, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3 900, 00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.09.2009 здійснено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Комунальне підприємство „Київпастрас” в особі Автобусного парку № 5 (далі - КП „Київпастранс в особі Автобусного парку № 5).
ТОВ „Авто-Альянс К” до прийняття рішення по суті спору також надало пояснення, в яких просило стягнути з КП „Київпастранс в особі Автобусного парку № 5 18 398, 69 грн. пені.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.10.2009 позов задоволено частково. Суд стягнув з КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 на користь ТОВ „Авто-Альянс К” 543 903, 42 грн. основного боргу, 15 174, 82 втрат від інфляції, 6 962, 21 - 3 % річних та 3 900, 00 грн. адвокатських послуг. В частині стягнення 15 757, 36 грн. боргу провадження припинено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 05.10.2009 КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 подало апеляційну скаргу, в якій просило надати можливість розстрочити виконання рішення суду за графіком визначеним на власний розсуд; скасувати рішення суду та прийняти нове.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 22.12.2009.
В засіданні суду, призначеному на 26.01.2010, сторони подали акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009, а до засідання суду, призначеного на 16.02.2010 ТОВ „Авто-Альянс К” 12.02.2010 подало акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.10.2010.
ТОВ „Авто-Альянс К” не заперечувало проти зменшення суми основного боргу, 3% річних та втрат від інфляції відповідно на суми сплачених КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 грошових коштів в рахунок боргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ „Авто-Альянс К” (Постачальник) та Автобусним парком № 5 (Замовник) 30.12.2005 укладено договір № 17, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Замовник прийняти і сплатити товари (автозапчастини) в узгодженій кількості, якості і асортименті згідно з додатками, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).
Орієнтована загальна сума договору складає 300 000, 00 грн. у рік, яка може бути зменшена чи збільшена за згодою сторін (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору згодою сторін на збільшення сум поставок буде факт отримання запчастин на більшу суму.
Згідно з п. 1.4 договору товарні накладні на поставку товару Замовнику є додатками до даного договору.
Товар постачається за узгодженими цінами по разовим заявкам Замовника (п. 2.1 договору).
Ціна визначається на одиницю товару чи за один комплект (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що поставки товару здійснюються по попередній оплаті чи в розплат на термін до 15 календарних днів, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника.
Замовник зобов'язаний сплатити поставку запчастин на протязі 15 календарних днів з моменту отримання продукції від Постачальника (п. 2.4 договору).
У п. 5.1 договору сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008 з автоматичною пролонгацією його дії ще на один рік, якщо ні одна із сторін за місяць до його закінчення письмово не повідомить другу сторону про закінчення дії даного договору.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
ТОВ „Авто-Альянс К” 31.08.2009 звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Автобусного парку № 5 про стягнення 14 440, 48 грн., що складає суму боргу за поставлений товар за договором № 17 від 30.12.2005.
Вказана сума підтверджується видатковими накладними № РН-0002017 від 29.08.2008, № РН-0002043 від 02.09.2008, № РН-0002085 від 05.09.2008, № РН-0002897 від 25.11.2008, № РН-0000207 від 04.02.2009Ю, № РН-0000210 від 04.02.2009.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до моменту звернення ТОВ „Авто-Альянс К” до господарського суду м. Києва з позовом, КП „Київпастранс в особі Автобусного парку № 5 частково оплатило товар, поставлений за вказаними накладними, а саме на суму 8 760, 88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 40 від 21.01.2009, № 42 від 21.01.2009, № 48 від 22.01.2009 та № 106 від 10.08.2009.
Таким чином, на момент пред'явлення позову неоплаченими залишались дві накладні № РН-0000207 від 04.02.2009Ю, № РН-0000210 від 04.02.2009 на суму 3 915, 60 грн. та 1 764, 00 грн. відповідно.
До прийняття рішення по суті спору ТОВ „Авто-Альянс К” подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з Автобусного парку № 5 КП „Київпастранс” суму боргу в розмірі 581 799, 77 грн., з яких: 559 660, 78 грн. основний борг, 15 174, 82 грн. інфляційні втрати за весь час прострочення, 6 964, 17 грн. - три проценти річних від простроченої суми.
При цьому у заяві вказано, що на виконання умов договору протягом 28.07.2008 - 06.08.2009 ТОВ „Авто-Альянс К” поставило Автобусному парку № 5 товару на загальну суму 559 183, 02 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема доданих до заяви про збільшення позовних вимог видаткових накладних, ТОВ „Авто-Альянс К” поставило КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 товару на загальну суму 559 183, 02 грн.
Також в матеріалах справи містяться платіжні доручення № 1730, № 1731, № 1614, № 1732, № 1798, № 1797, відповідно до яких після порушення провадження у справі КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 16.09.2009, 02.09.2009, 24.09.2009 перерахувало ТОВ „Авто-Альянс К” ще 15 279, 60 грн. в рахунок погашення боргу.
Враховуючи зазначені платежі ТОВ „Авто-Альянс К” надало письмові пояснення з уточненим розрахунком заборгованості, відповідно до якого сума основного боргу складає 543 903, 42 грн., інфляційні втрати - 15 174, 82 грн., 3% річних - 6 962, 21 грн.
При цьому як вбачається з переліку видаткових накладних, за якими розраховувався основний борг ТОВ „Авто-Альянс К” включило до нього видаткову накладну від 11.12.2008 на суму 7 163, 40 грн. та від 26.02.2009 на суму 5 721, 00 грн. які були оплачені згідно з платіжними дорученнями № 1853 від 30.09.2009 та № 352 від 02.03.2009 відповідно.
Отже, заборгованість КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 перед ТОВ „Авто-Альянс К” на момент прийняття рішення господарським судом м. Києва становила 531 019, 02 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
З огляду на викладене, а також те, що КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 не надало суду доказів повної оплати поставленого за договором № 17 товару, то колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва слід змінити в частині стягнення суми основного боргу та замість 543 903, 42 грн. вказати суму боргу 531 019, 02 грн.
У п. 3.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі підлягало припиненню в частині стягнення боргу в сумі 22 443, 00 грн., які були сплачені після порушення провадження у справі і до моменту прийняття рішення, а тому рішення господарського суду м. Києва в цій частині підлягає зміні.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 прострочило виконання грошового зобов'язання, то колегія суддів дійшла висновку, що на користь ТОВ „Авто-Альянс К” стягненню підлягає 15 036, 52 грн. втрат від інфляції та 6 879, 53 грн. 3% річних, оскільки лише за накладною № РН-0000380 на суму 5 721, 00 грн. було вчасно здійснено платіж, відповідно до умов п. 2.4 договору.
ТОВ „Авто-Альянс К” також просило стягнути з КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 18 398, 69 грн. пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вказано, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з договору № 17 від 30.12.2005 сторонами не було досягнуто згоди щодо розміру та порядку сплати пені за порушення зобов'язання у передбаченій законодавством формі, а тому колегія суддів вважає, що вимога ТОВ „Авто-Альянс К” про стягнення 18 398, 69 грн. пені не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про адвокатуру” адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ч. 1 ст. 12 Закону України „Про адвокатуру”).
В матеріалах справи міститься договір № 2009/09 про надання правової допомоги від 28.07.2009, укладений між ТОВ „Авто-Альянс К” та СПД Макаренко Андрієм Миколайовичем, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 59/240 та квитанція про сплату № 17 від 28.07.2009, якими підтверджується факт надання послуг саме адвокатом та понесення фактичних витрат на їх оплату у розмірі 3 900, 00 грн.
Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 683, 30 грн. державного мита за подання позовної заяви та 230, 54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Клопотання КП „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 про розстрочку виконання рішення за графіком визначеним на власний розсуд колегія суддів відхилила з огляду на те, що підприємством не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим.
Враховуючи викладені у даній постанові обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 05.10.2009 слід змінити та викласти у новій редакції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 05.10.2009 у справі № 1/407 змінити.
2. Резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва від 05.10.2009 у справі № 1/407 викласти у такій редакції:
„1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Альянс К” (04086, м. Київ, вул. Ольжича, 8, кв. 45, код ЄДРПОУ 34485587) 531 019 (п'ятсот тридцять одну тисячу дев'ятнадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 15 036 (п'ятнадцять тисяч тридцять шість) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 6 879 (шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 53 коп. 3% річних, 3 900 (три тисячі девятсот) грн. витрат на послуги адвоката, 5 683 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 30 коп. державного мита за подання позовної заяви та 230 (двісті тридцять) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
3. В частині 22 443, 00 грн. основного боргу провадження припинити.”
3. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.
4. Матеріали справи № 1/407 повернути господарському суду м. Києва.
5. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
03.03.10 (відправлено)