27 червня 2019 року м. Чернівці
Справа № 723/1233/17
Провадження 22-ц/822/742/19
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Литвинюк І.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, про стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні подружжя,
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року між сторонами затверджено мирову угоду.
На дану ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на його апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали отримав 12 червня 2019 року.
В апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що даною ухвалою суд затвердив мирову угоду в якій відчужено майно, котре за рішенням суду знаходилось під арештом, що суперечить нормам матеріального та процесуального права. Відчужене майно унеможливлює ефективно виконати рішення суду. Апелянт не був залучений як заінтересована особа.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов'язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб'єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. ст. 1, 3 ЦПК (у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), ст.ст. 2, 4 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), ст. ст. 15, 16 ЦК, абз. 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі за №6-885цс15, а саме, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте, ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт, до участі в розгляді справи залучений не був, копію ухвали отримував 12 червня 2019 року. Апеляційна скарга подана 19 червня 2019 року, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції.
Вважаю, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам ст.356 ЦПК України. Судовий збір сплачено.
Враховуючи вищенаведене, перешкоди для відкриття апеляційного провадження відсутні, і за даних обставин, вважаю за необхідне відкрити апеляційне провадження у даній справі.
Відповідно до правил частини 4 статті 359 ЦПК України дію ухвали Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року слід зупинити.
Керуючись ст.ст. 354, 356, 359, 360, 361, ЦПК України, суд
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
Надати сторонам строк десять днів, протягом якого може бути поданий відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Зупинити дію ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ І.М. Литвинюк
Згідно з оригіналом
Суддя І.М. Литвинюк