Справа № 645/2372/16-ц
Провадження № 22-ц/818/3315/19
26 червня 2019 року
м.Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.
за участю секретаря - Чабан А.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2019 року у складі судді Сілантьєвої Е.Є. по справі №645/2372/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання відновити міжповерхове перекриття, допуск до контролю за виконанням, відшкодування моральної шкоди,-
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання відновити міжповерхове перекриття, допуск до контролю за виконанням, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначає, що з 1991 року їй належить квартира АДРЕСА_1 . Квартира розташована на першому поверсі жилої будівлі. З 2013 року її сусідка ОСОБА_2 , яка живе поверхом вище, почала проводити ремонтні роботи. Після закінчення робіт гучність з квартири відповідачки зросла у декілька разів.
Вона неодноразово зверталась до відповідачки з проханням поновити звукоізоляційне покриття, однак відповіді щодо вирішення конфліктної ситуації не отримала.
Вона неодноразово зверталась з заявами до ВП Фрунзенського району, але ці звернення не вплинули на існуюче становище.
04 січня 2016 року вона звернулась з заявою до Департаменту архітектурно -будівельної інспекції в Харківській області, який після проведення перевірки виявив переобладнання та перепланування житлового приміщення, зафіксовано порушення норм ОСОБА_4 .
В результаті порушення її права вона знаходиться за межею нормального життя, погіршилось харчування, мають місце хронічні психологічні та емоційні перевантаження, що позначились на стані здоров'я. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн.
Просить суд зобов'язати відповідача відновити міжповерхове перекриття між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , стягнути 50 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти позову. В результаті ремонту в її квартирі демонтовано стару дерев'яну підлогу разом з лагами. Замість них закладено залізобетонне покриття, плити полістіролбетона та ламінат. Товщина перекриття становить 22 см, замість 12 см до ремонту. Звукоізоляційні характеристики полістіролбетону описані в звіті про проведення технічного обстеження від 05 липня 2016 року. Підлога не порушує норм ДБН та придатна до експлуатації. В наданих позивачем документах не вбачається жодного порушення відповідачем норм законодавства. Всі перепланування виконані, зареєстровані та оформлені в установленому законом порядку.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 привести міжповерхове перекриття між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у належній їй квартирі АДРЕСА_3 до попереднього стану, що не порушує санітарно-технічних вимог щодо матеріалів міжповерхового перекриття та шумоізоляційних матеріалів міжповерхового перекриття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн відшкодування моральної шкоди та судовий збір у сумі 1102 грн 40 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що внаслідок діяльності відповідача рівень шуму в квартирі позивача перевищує гранично встановлені норми, що свідчить про наявність у діях ОСОБА_2 порушень вимог чинного законодавства України у сфері містобудування, а також забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, а тому позов в цієїйчастині підлягає задоволенню. ОСОБА_1 зазнала тривалих, майже 4 роки, втрат як немайнового так і майнового характеру, а тому виходячи з засад справедливості в рахунок відшкодування моральної шкоди стягненню підлягає 5000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Під час ремонтних робіт відповідачем бетонна плита, яка і є міжповерховим перекриттям не чіпалася, та будь яких ремонтних чи монтажних робіт з міжповерховим перекриттям не здійснювалося, ремонтні роботи проведені лише по демонтуванню старої дерев'яної підлоги разом з лагами. Зроблена нею підлога не порушує норми ДБН та придатна до експлуатації.
Усі перепланування зареєстровані та оформлені в установленому законом порядку. Проведеною Інспекцією ДАБК позаплановою перевіркою встановлено, що планування відповідає представленому технічному паспорту від 22 січня 2016 року, штамп встановленого зразка про самочинне будівництво відсутній, ознак проведення будівельних робіт не встановлено,
Належним доказом заподіяння моральних страждань (моральної шкоди) є висновок спеціаліста-психолога або висновок судового експерта психолога, який позивачем надано не було.
Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , тобто, квартира ОСОБА_2 знаходиться над квартирою ОСОБА_1 ..
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок здійснення відповідачкою самочинних переобладнань пошкоджено міжповерхове перекриття між квартирами, що призводить до шуму у її кімнаті, чим порушуються її права.
За ст. 319, 383, 391, 376 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В разі істотного порушення будівельних норм і правил суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ (статті 35 - 37), який дає право виконувати підготовчі і будівельні роботи саме цього об'єкта.
Під проектом слід розуміти, в залежності від категорії об'єкта будівництва, відповідний склад документації, визначений статтями 1, 7 і 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманий відповідно до статей 29, 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт і технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.
Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається в тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм і санітарних правил, що загрожує життю і здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та інше.
Стаття 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначає, що жилі будинки і прибудинкові території є захищеними об'єктами, на яких шум при здійсненні будь-яких видів діяльності (у тому числі побутової) не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
Згідно з п. 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.
У свою чергу, згідно з п. 2.9. ДБН ОСОБА_7 .2.2-15-2005 «Житлові будинки» висота житлових поверхів від підлоги до підлоги повинна бути не менше 2,8 м, висота житлових приміщень від підлоги до стелі - не менше 2,5 м (що підтверджується листом від 19.12.2016 № 3601/0/22-16 Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської ради).
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачкою не надано доказів щодо збільшення шуму у її квартири у звязку з протиправними діями відповідача.
Згідно висновку, оформленому протоколом № 2150/ВФФ проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 24-25 лютого 2019 року КП "Санепідемсервіс", виміряні рівні еквівалентного та максимального звуку у житлових кімнатах № 1 та № 2 квартири № 22 перевищують допустиму санітарну норму нічного часу на 9-11 дБ та не відповідають вимогам ДБН ОСОБА_8 1.1 -31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» з урахуванням невизначеності вимірювань для кожного показника.
Даним протоколом лише встановлено наявність перевищень звуку у квартирі позивачки, джерело їх походження не зазначено.
Незважаючи на те, що, підставою проведення дослідження є скарга на шум з квартири АДРЕСА_5 , яка розташована безпосередньо над АДРЕСА_1 , з тексту протоколу не вбачається, що невідповідність санітарним нормам виникла внаслідок здійснення переобладнань саме відповідачем, що ці порушення здійснюються саме з квартири
АДРЕСА_6 від 07 вересня 2015 огляду квартири № 23 встановлено, що у жовтні 2013 року власник вказаної квартири проводив ремонтно-будівельні роботи з переплануванням та збільшенням балкону. За вказаним фактом був складений адміністративний протокол №25 від 14 жовтня 2013 року та направлена відповідна інформація до правоохоронних органів. Будь-які дозвільні документи на проведення вказаних ремонтно- будівельних робіт на вимогу контролюючих органів не надані; Листи Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, на які посилається позивач в обґрунтування позову, зазначають що в квартирі виконані роботи з перенесення перегородок, влаштування отворів в міжкімнатних перегородках, інших будівельних робіт за відсутності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Між тим, інспекцією ДАБІ при проведення обстеження не зазначено щодо впливу цих переобладнань на рівень шуму у квартирі, лише констатовано факт проведення робіт.
Також, листи, що надані позивачкою в обгрунтування позову містять інформацію щодо встановлених нормативів , що містить довідковий характер, а також зазначають щодо відсутності проектної документації. Так, згідно відповіді Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 29 червня 2018 року перевірити звукоізоляцію в квартирі АДРЕСА_5 неможливо через відсутність мешканців.
В суді апеляційної інстанції сторонам роз'яснено право на проведення відповідної експертизи, для чого оголошено перерву.
Між тим, відповідне клопотання заявлено не було.
Отже, беззаперечних, належних та допустимих доказів у відповідності до ст. 81 ЦПК України на підтвердження факту порушення прав ОСОБА_1 при проведенні ремонтних робіт саме ОСОБА_2 позивачкою не надано.
За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається.
Крім того, колегія звертає увагу щодо нечіткості заявлених вимог, а саме, які конкретно роботи, у випадку порушення прав позивача, повинен виконати відповідач; висновок експерта(спеціаліста) з цього приводу також відсутній.
Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2019 року -скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання відновити міжповерхове перекриття, допуск до контролю за виконанням, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 червня 2019 року.
Головуючий - А.І. Овсяннікова
Судді: І.П. Коваленко
І.С. Сащенко