20 червня 2019 року
м. Рівне
Справа № 569/2824/18
Провадження № 22-ц/4815/649/19
Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Тимощук О.Я.
Рішення ухвалене в м. Рівне
Дата ухвалення повного тексту не зазначена
Рівненський апеляційний суд в складі :
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Бондаренко Н.В.,
секретар судового засідання : Шептицька С.С.,
з участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року у справі за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі, -
У лютому 2018 року Рівненська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору оренди землі.
Даний позов мотивує тим, що рішенням Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року № 2585 «Про передачу в оренду громадянці ОСОБА_2 » позивачці передано в оренду строком на десять років земельну ділянку площею 13142 м2 на вул. Білій, 85-А в м. Рівне з кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування комплексу будівель та споруд). З набуттям права на майно та прийняттям міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду у відповідача виник обов'язок щодо оформлення права на оренду земельної ділянки та по сплаті за неї, оскільки згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним і об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
05.05.2018 року ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до Рівненської міської ради, в якій просить визнати укладеним договору оренди землі відповідно до редакції, яка направлялася ОСОБА_2 до Рівненської міської ради листом від 26 січня 2018 року.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви вказує те, що вона є власником комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 1,3142 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі» та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, вона отримала право оренди земельної ділянки, що знаходиться під зазначеними вище об'єктами нерухомого майна на тих самих умовах, що існували у попереднього орендаря ТОВ «Вторма-Рівне» на підставі договору оренди землі від 24.05.2006 року, що був укладений відповідно до рішення Рівненської міської ради № 2033 від 09.03.2006 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року позов Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 13142 м2, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: НОМЕР_1 , укладеним між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 строком на десять років з моменту набрання чинності рішення суду на умовах проекту договору (пропозиція від 15.12.2017 року вих.№08-1970) задоволено. Вирішено питання про судові витрати.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 1,3142 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 , з моменту набрання чинності рішення суду, у редакції, що була надіслана Сімашко Г.Д. до Рівненської міської ради листом від 26 січня 2018 року відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає вказане рішення суду першої інстанції не обґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.
Зазначає, що у своєму рішенні суд вказав, що нею не підписано пропозицію міської ради, як це передбачено нормами цивільного законодавства, проте, суд не вказав якими саме нормами цивільного законодавства вона була зобов'язана підписати проект договору оренди, що був їй надісланий.
Вважає, що судом не з'ясовано обставин справи, які мають суттєве значення, а саме підстави з яких вона відмовилась підписати запропонований позивачем договір оренди.
Вказує, що судом не з'ясоване, яке цільове призначення має земельна ділянка, що передається в оренду. У зустрічному позові та відзиві на первісний позов нею вказувалось, що позивач змінив цільове призначення земельної ділянки у запропонованому ним проекті договору оренди. Незважаючи на те, що цільове призначення це істотна умова договору оренди земельної ділянки. Також судом не досліджувалось питання чи відповідає цільове призначення запропоноване позивачем призначенню об'єктів нерухомості, що розміщені на земельній ділянці, оскільки там не було та немає жодного торгового об'єкта.
Зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано питання орендної плати та визнав встановленим факт несплати нею орендної плати та поклав цю обставину в основу обґрунтування свого рішення. Проте, вказаний факт судом не був доведеним жодним доказом.
Також не погоджується із висновками суду першої інстанції зробленими при відмові у задоволенні зустрічного позову, оскільки запропонований нею проект договору оренди ґрунтується на нормах законодавства, які втратили свою актуальність на день укладення договору оренди землі, оскільки не було зазначено конкретно норми законодавства, які втратили свою актуальність.
Крім того, вказує про неправильне застосування до правовідносин, що склались між сторонами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України в частині орендної плати, цільового призначення, збереження умов оренди для нового власника будівель.
За наведеного просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 27.02.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Рівненської міської ради та повністю задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 .
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представник Рівненської міської ради заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою.
Зазначає, що 21.12.2017 Рівненською міською радою надіслано відповідачу пропозицію від 15.12.2017 №08-1870 проект договору оренди землі, в силу вимог статей 638, 641 ЦК України, що підтверджується фіскальним чеком від 21.12.2017. Проект договору містить усі істотні умови договору оренди землі, передбачені ст. 15 ЗУ "Про оренду землі".
Однак, відповідачем не підписано пропозицію міської ради, як це передбачено нормами цивільного законодавства.
Також вказує на те, що земельний податок є відмінним від орендної плати, а тому ставка земельного податку не може застосовуватися до орендованих земельних ділянок, враховуючи зазначене в апеляційній скарзі апелянт хибно ототожнює ці два поняття як одне.
Вказує на те, що орендар земельної ділянки, ТзОВ "Вторма-Рівне", здійснив державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки 31.03.2016 року, а тому вимога відповідача, яка ґрунтується на практиці Верховного Суду щодо застосування ст. 120 ЗК України є безпідставною та необґрунтованою, оскільки проведено державну реєстрацію його припинення ще у 2016 році, а тому здійснити заміну орендаря у договорі оренди земельної ділянки не має можливості.
Враховуючи викладене просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоч завчасно була повідомлена про час і місце розгляду справи. ЇЇ клопотання про відкладення та зупинення провадження в справі колегією суддів відхилені, як безпідставні.
Представник Рівненської міської ради Поліщук І.С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду в цілому відповідає даним вимогам закону.
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом із запропонованого позивачем проекту договору оренди землі, розмір орендної плати визначений на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 3 відсотки, тобто встановлений на рівні мінімально допустимої межі, тому вимоги в цій частині визнав обґрунтованими та задовольнив їх.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що проект спірного договору оренди земельної ділянки запропонований відповідачем по первісному позову та позивачем по зустрічному позову не може бути визнаний укладеним, оскільки він ґрунтується на нормах законодавства (нормативному документі), які втратили свою актуальність на день укладення договору оренди землі.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судів апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Рівненської міської ради із заявою щодо передачі земельної ділянки в оренду та укладенням договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 1,3142 га з кадастровим номером НОМЕР_2 як власник комплексу будівель та споруд розташованих на зазначеній земельній ділянці.
Листом від 21.01.2016 року за № 01-11/382/3 ОСОБА_2 було повідомлено про можливість вирішення цього питання після прийняття Рівненською міською радою про припинення права оренди зазначеної земельної ділянки та розірвання існуючого договору оренди землі (а.с.31).
25 лютого 2016 року Рівненською міською радою прийняте рішення за №242 про припинення оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 та розірвання договору оренди землі і 31 березня 2016 року здійснено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки площею 1,3142 га з кадастровим номером НОМЕР_2 (а.с.149).
10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Рівненської міської ради із заявою щодо передачі земельної ділянки в оренду та укладенням договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 1,3142 га з кадастровим номером НОМЕР_2 як власник комплексу будівель та споруд розташованих на зазначеній земельній ділянці.
16 березня 2017 року Рівненською міською радою прийняте рішення за №2582, яким на підставі свідоцтва від 05.03.2013 року (р. № 277) передано ОСОБА_2 в оренду на десять років земельну ділянку площею 13142 м2 на АДРЕСА_1 в м. Рівне з кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування комплексу будівель та споруд). Земельну ділянку передано за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного (а.с.5).
21 грудня 2017 року Рівненською міською радою надіслано відповідачу пропозицію від 15.12.2017 року № 08-1970 проект договору оренди землі, в силу вимог статей 638, 641 ЦК України, що підтверджується фіскальним чеком від 21.12.2017 року (а.с.6-11).
Сімашко ОСОБА_3 листом від 26 січня 2018 року повідомила Рівненську міську раду що запропонована редакція договору оренди землі не може бути підписана, та запропонувала свою редакцію договору оренди землі для підписання, з якою не погодилась Рівненська міська рада та зазначила причини відмови, зокрема на невірність ідентифікації орендодавця та розрахунку орендної плати станом на 01.01.2008 року. (а.с. 36-40, 34).
Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з п.5 Типової форми договору оренди землі визначається на день укладення договору.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку земель», обов'язково нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
визначення розміру земельного податку;
визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
19 жовтня 2017 року Рівненською міською радою прийняте рішення за №3427 Про затвердження Положення про встановлення розмірів орендної плати за землю та затверджено склад комісії зі встановлення розмірів орендної плати, протокольною ухвалою якої на спірній земельній ділянці площею 13142 м.кв. встановлено орендну плату за рік для ОСОБА_2 в розмірі 378968,78 грн. (а.с.188,189,192).
Саме така сума і була запропонована для ОСОБА_2 Рівненською міською радою, виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки 12632292,7 грн. (станом на 27 жовтня 2017 року).
В запропонованому ОСОБА_2 варіанті договору оренди землі міститься посилання на нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на травень 2006 року.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
4 липня 2013 року Рівненською міською радою прийняте рішення за № 3122, яким затверджено нормативну грошову оцінку земель міста та введено її в дію з 01 січня 2014 року, а рішення від 28 грудня 2006 року про грошову оцінку земель міста визнано втратившим силу з тої ж дати (а.с.186).
Виходячи з наведеного, апріорі вимога ОСОБА_2 про запропонований нею розмір орендної плати не ґрунтується на законі та нормативному документі органу місцевого самоврядування, який втратив свою актуальність на день укладення договору оренди землі, про що вірно зазначив місцевий суд, а тому твердження апелянта, що судом першої інстанції не з'ясовано питання орендної плати не заслуговує на увагу.
Щодо п.9 проекту договору наданого Рівненською міською радою про сплату орендної плати за землю з 16 березня 2017 року, то він не суперечить закону, оскільки згідно ст.206 ЗК України, використання землі є платним, а не укладення договору оренди під любим приводом не звільняє від сплати за користування земельною ділянкою.
Хибним є твердження апелянта, про недотримання Рівненською міською радою істотних умов договору оренди, зокрема, щодо цільового призначення земельної ділянки. Істотні умови договору оренди землі зазначені в ст.15 Закону України «Про оренду землі», де вимога про цільове призначення відсутня. Вони дотримані позивачем/відповідачем, як і вимоги Типової форми договору оренди землі.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 20 Земельного Кодексу України, зміна цільового призначення земельної ділянки є правом позивача, як власника землі.
Виходячи з аналізу змісту ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, на яку посилається ОСОБА_2 , то зміна цільового призначення заборонена для особи до якої перейшло право користування земельною ділянкою, а не для власника.
Також слід зазначити, що при конкуренції норм права, застосовуються норми спеціального закону, яким в даному випадку є Закон України «Про оренду землі».
Вирвана з контексту рішення фраза «не підписано пропозицію міської ради, як це передбачено нормами цивільного законодавства» є фактично посиланням на норму ст.181 ГК України, щодо процедури укладення господарських договорів, є зайвою в рішенні, однак не може слугувати підставою для його скасування.
В даному випадку, оскільки одна сторона є фізичною особою, укладання договорів та вирішення розбіжностей при їх укладанні регламентується главою 53 ЦК України, вимоги якої дотримано міськрадою.
Наведені вище обставини є підставою для відхилення вимог апелянта.
Інші доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 26 червня 2019 року.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
Н.В. Бондаренко