Справа № 344/4950/19
Провадження № 33/4808/272/19
Категорія ст. 483 МК України
Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.
Суддя-доповідач Повзло
26 червня 2019 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Самборської Надії Петрівни, представників Івано-Франківської митниці ДФС Тирського Володимира Васильовича та Лаврія Святослава Дмитровича, розглянувши апеляційну скаргу представника Івано-Франківської митниці ДФС Тирського Володимира Васильовича, на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 року, якою закрито провадження по справі про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -
В апеляційній скарзі представник Івано-Франківської митниці ДФС Тирський В.В. просить постанову суду як незаконну та необґрунтовану скасувати, прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Посилається на те, що ОСОБА_3 подав до митного органу декларацію та документ рахунок, в якому зазначено вартість товару - автомобілю, який придбаний у іноземній компанії за 14900 євро, разом із цим, із отриманої митними органами України відповіді від митних органів ФРН встановлено, що дійсна вартість вказаного автомобілю становить 16400 євро, тобто вбачається суттєва невідповідність щодо вартості товару, що, на думку апелянта, становить склад правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України. Апелянт також висловив свою незгоду в частині висновку суду про те, що дії ОСОБА_2 призвели лише до зменшення розміру митних платежів.
В запереченні на апеляційну скарги ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - без змін, посилаючи на те, що він не несе відповідальність за подання недостовірних відомостей німецькою компанією, яка у наданих нею документах встановила вартість товару у розмірі 14900 євро.
Постановою судді встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, від 03.01.2019 року №3/20600/19, який направлено до Івано-Франківського міського суду з Івано-Франківської митниці ДФС, ОСОБА_3 , 19.12.2018 року, діючи на підставі доручення №HHP908156 28/11/2018, в інтересах ОСОБА_4 , через пункт пропуску “Шегині- Медика” митного поста “Мостиська”, Львівської митниці ДФС, ввіз на митну територію України товар - автомобіль марки “BMW”, модель “520d” 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 . При цьому, останнім, органам доходів і зборів України, при перетині кордону, було подано, як підставу переміщення товару - рахунок №2576/12.2018 від 13.12.2018 року, де зазначено що продавцем товару являється німецька компанія “Autohaus Rosen -Stok Wetto Vetkay”, а покупцем - ОСОБА_4 , а вартість товару складає 14900 Євро. Аналогічний рахунок, ОСОБА_5 подавався при митному оформленні даного товару і в Івано-Франківській митниці ДФС, при оформленні митної декларації №UA206030/2018/400421 від 27.12.2018 року.
Однак, на отриманого листа від Митних органів ФРН та копії експортної декларації №18DE210197226141E8 від 14.12.2018 року, продавцем та відправником даного товару являється німецька компанія Autohaus Rosen- Stock GmbH (Kaiserin- Augusta-Alle 16-24 НОМЕР_2 Berlin), а вартість товару становить 16400 євро.
Таким чином, митний орган ДФС в Івано-Франківській області, прийшов до переконання, що саме ОСОБА_3 , здійснюючи переміщення через митний кордон України товар - автомобіль марки “BMW”, модель “520d” 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , приховав від митного контролю, не надавши органам доходів і зборів України правдиві відомості щодо істинної вартості товару, а саме 16 400 євро, що по курсу НБУ, саме на момент переміщення через митний кордон складає 519 594 грн, та має ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Закриваючи провадження по справі суддя дійшов висновку, що наявні у справі докази, які безпосередньо були дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
В судове засідання апеляційного суду з'явились: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , якому роз'ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП, ст. 498 МК України; захисник Самборська ОСОБА_6 .П., якій роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, ст. 500 МК України; представники Івано-Франківської митниці ДФС - Лаврій С.Д. та ОСОБА_7 В.В., яким роз'яснені права, передбачені ст. 270 КУпАП, ст. 501 МК України.
Сторона захисту заявила клопотання про повернення апеляційної скарги у зв'язку із тим, оскільки відповідно до ст. 294 КУпАП, митний орган не мають право на оскарження вказаної постанови, вважаю що у задоволенні вказано клопотання належнить відмовити, оскільки право на подачу апеляційної скарги, передбачено ст. 501 МК України в частині представника органів доходів і зборів.
Під час апеляційного розгляду:
- представники Івано-Франківської митниці ДФС підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили постанову судді скасувати;
- Гром'як І.П.та захисник не підтримали доводи апеляційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення, постанову судді - без змін.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апелянта, доходжу висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову судді - без змін, виходячи з наступного.
Вимогами ст.ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України встановлено, що завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції розглянув дану справу про адміністративне правопорушення у відповідності до вказаних вище вимог норм.
Так, основним безпосереднім об'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Висновки суду про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме у переміщенні через митний кордон України товару - автомобіль марки “BMW”, модель “520d” 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , з приховуванням від митного контролю, та ненаданнями органу доходів і зборів України правдиві відомостей щодо істинної вартості товару, є обґрунтованими, та підтверджуються зібраними у справі про адміністративне правопорушення доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність за цією статтею настає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
З пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, що міститься у протоколі про порушення митних правил №3/20600/19 від 03.01.2019 року (а.п. 1-2), вбачається, що він здійснив переміщення через митний кордон України товар - автомобіль марки “BMW”, модель “520d”, кузов № НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2015, з приховуванням від митного контролю, шляхом надання органам доходів і зборів України, як підстави для переміщення товару документу - рахунок №2576/12.2018 від 13.12.2018 року, який містить неправдиві відомості щодо вартості товару.
У ч. 8 ст. 257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ст. 51 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч. 2 Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена з розрахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 ставиться у провину те, що він надав документ про вартість товару автомобіля марки “BMW”, що становить 14900 євро, в той час як в копії експертної декларації митних органів ФРН №18DE210197226141E8 від 14.12.2018 року, яку працівники Івано-Франківської митниці ДФС отримали на сій запит, вартість вказаного товару становить 16400 євро.
У судовому засіданні представники Івано-Франківської митниці ДФС підтримали викладене в протоколі. Пояснили, що ОСОБА_3 порушив митні правила, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України.
Проте, митними органами не доведено того факту, що ОСОБА_3 надав неправдиві відомості щодо вартості товару.
Так, ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції пояснив, що вартість товару він вносив у митну декларацію, виходячи з наявного у нього документу, надомної йому німецькою компанією Autohaus Rosen- Stock GmbH (Kaiserin- Augusta-Alle 16-24 НОМЕР_2 Berlin), та саме нею було встановлено суму товару 14900 євро.
Вказані твердження ОСОБА_2 підтверджуються копією документу німецькою компанією Autohaus Rosen- Stock GmbH (Kaiserin- Augusta-Alle 16-24 НОМЕР_2 Berlin), що міститься у матеріалах справи із зазначенням відомостей щодо товару, а саме автомобілю марки “BMW”, модель “520d” 2015 р.в., номер кузову НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2015, та вартості у розмірі 14900 євро (а.п. 10), та саме таку суму й було заначено ОСОБА_5 в митній декларації.
Таким чином, відомості, що зазначені ОСОБА_5 у поданій ним до митного контролю митної декларації щодо суми вартості товару узгоджувались з відомостями, які мав останній.
Сумнівів у тому, що вказаний товар - автомобіль марки “BMW”, є тим самим автомобілем, який ОСОБА_3 19.12.2018 року ввіз на митну територію України, не має, виходячи з ідентичності характеристик товару.
Разом з тим, матеріали провадження не містять жодних доказів того, що вказаний вище документ німецької компанії, який був у ОСОБА_2 , підроблений останнім, або був отриманий ним незаконним шляхом.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Посилання митних органів, як на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, на відомості, що ними були отримані від митних органів ФРН про те, що німецька компанія в копії експортної декларації вказала вартість автомобілю марки “BMW”, модель “520d” 2015 р.в., номер кузову НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2015, проте у розмірі 16400 євро, не може бути беззаперечним доказом недійсності наданого ОСОБА_5 документу щодо купівлі-продажу цього ж автомобілю вказаною ж німецькою компанією Autohaus Rosen- Stock GmbH (Kaiserin- Augusta-Alle 16-24 НОМЕР_2 Berlin).
Матеріали провадження не містять жодної відповіді наданої безпосередньо німецькою компанією Autohaus Rosen- Stock GmbH (Kaiserin- Augusta-Alle 16-24 10553 Berlin) про недійсність або про підробку документу, що надано ОСОБА_5 , та не надано копію документу купівлі-продажу за підписом ОСОБА_2 , що під час укладення угоди залишилося у продавця, тобто у німецькій компанії Autohaus Rosen- Stock GmbH (Kaiserin- Augusta-Alle 16-24 НОМЕР_2 Berlin).
Під час апеляційного розгляду неможливо спростувати доводи сторони захисту про можливе завищення вартості транспортного засобу безпосередньо німецькою компанією з метою отримання від держави відшкодування ПДВ в збільшеному розмірі.
В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що ОСОБА_3 надавав митним органам документи, що містять в собі завідомо неправдиву інформацію, тобто таку, що не відповідає дійсності.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 МК України доказуванню підлягає зокрема той факт, що останній, з метою приховати від митного контролю надав митному органу документи, які містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товару.
Достатніх даних і доказів для того, щоб зробити категоричний юридичний висновок про те, що ОСОБА_3 надав митним органам неправдиві відомості щодо вартості товару, тобто наявність в діях останнього прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, апеляційним судом не встановлено.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 6 постанови від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних на підставі яких митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_3 під час здійснення декларування був обізнаний про те, що вартість товару, яка зазначена німецькою компанією у наданих йому документах, не відповідає дійсності.
Відповідно до положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів про наявність у діях ОСОБА_2 умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
За умови відсутності доведення у передбаченому законом порядку даних щодо підробки документу, факт наявності у митних органах інших відомостей щодо вартості товару, не доводять недійсності розміру вартості цього ж товару у документах, які були у ОСОБА_9 .
Таким чином, доходжу висновку, що наданими суду доказами не спростовано того факту, що документ, який знаходився у ОСОБА_2 , є недійсним.
За таких обставин матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підставі яких митний орган дійшов висновку, що саме ОСОБА_3 вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховування від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості, тому висновки суду щодо відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення вважаю правильними.
Постанова районного суду є законною і обґрунтованою, доводи апеляційної скарги спростовуються правильними висновками районного суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, 469, 477-481, 485, 483 Митного Кодексу, -
Апеляційну скаргу представника Івано-Франківської митниці ДФС Тирського Володимира Васильовича, залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 року, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло