Справа № 545/272/19 Номер провадження 22-ц/814/1668/19Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
24 червня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді:Бондаревської С.М.
суддів: Бутенко С.Б., Кривчун Т.О.
секретар: Дикань Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2019 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за договором оренди, -
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за договором оренди.
В обгрунтування позову зазначав, що 04 вересня 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди №1/2 нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати Орендареві майно, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення приватної діяльності. Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином та не передав йому - позивачеві в обумовлений строк об'єкт оренди , чим порушив умови договору та права позивача.
За наведених підстав просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за неналежне виконання зобов'язань за договором оренди №1/2 нерухомого майна в сумі 5 718 753,86 грн., з яких: 2 688 000 грн. - прямих збитків, 1 923 061,49 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; 190 222,00 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами, 917 470,37 грн. - інфляція за несвоєчасне виконання зобов'язань; вирішити питання судових витрат.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2019 року вказану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за договором оренди - направлено на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова, що розташований за адресою: 61168, м. Харків, вул. Валенти-нівська, 7 б.
Не погодившись з даною ухвалою районного суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи щодо порушення позивачем правил виключної підсудності, - просив оскаржувану ним ухвалу суду скасувати, а матеріали позовної заяви направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що районним судом не враховано, що предметом позову у справі є стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, прямих збитків, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 3% річних за користування грошовими коштами та втрат від інфляції. Таким чином, вважає, що оскільки позовні вимоги грунтуються на неналежному виконанні відповідачем свого зобов'язання за договором, а не безпосередньо нерухомого майна, - підлягає застосуванню загальна підсудність, відповідно до якої позови пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування фізичної особи, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позовні вимоги заявлені з приводу оренди нерухомого майна, зокрема неналежного виконання відповідачем укладеного сторонами 04 вересня 2016 року договору №1/2 оренди нерухомого майна - порушення останнім визначеного умовами договору строку передачі орендарю ( ОСОБА_1 ) об'єкта оренди: нежилих приміщень, загальною площею: 1707,4 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Чернишевська, 4.
За нормами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК (в редакції 2004 року з подальшими змінами) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Норми нині чинного цивільно-процесуального законодавства (ст. 30 ЦПК) містять положення, аналогічні змісту ст. 114 ЦПК.
Порушені позивачем ОСОБА_1 вимоги щодо відшкодування майнової шкоди за договором оренди витікають безпосередньо з укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна: нежилих приміщень, загальною площею: 1707,4 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_3 , 4.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За наведених обставин, районний суд дійшов правильного висновку про територіальну непідсудність даного спору Полтавському районному суду Полтавської області та наявність підстав для передачі справи за місцем знаходження нерухомого майна.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Бондаревська С.М.
Судді: Бутенко С.Б.
Кривчун Т.О.