Провадження № 22-ц/803/5057/19 Справа № 2-8911/2010 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
Категорія 81
27 червня 2019 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за скаргою ОСОБА_1 (відповідач - Старший державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Джулай Юлія Юріївна, боржник - ОСОБА_2 , стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приват Банк”) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2018 р.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2019 року, -
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2019 року скаргу ОСОБА_1 (відповідач - Старший державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Джулай Юлія Юріївна, боржник - ОСОБА_2 , стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приват Банк”) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2018 р - залишено без розгляду і повернуто заявниці (т.2 а.с.27).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (т.2 а.с. 30-33, 44-46).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались.
Постановляючи ухвалу про залишення скарги без розгляду та повернення її заявниці, суддя виходила з того, що вказана скарга подана із пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 449 ЦПК України, підстави для поновлення строку відсутні, оскільки заявником не надано переконливих доказів поважності його пропуску.
Колегія суддів погоджується з висновком судді 1-ї інстанції, оскільки він ґрунтується на Законі, зроблений з дотриманням норм процесуального права з урахуванням обставин справи.
Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно з ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Положеннями частини 1 статті 127 ЦПК України, яка врегульовує питання поновлення та продовження процесуальних строків передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, ЦПК України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Отже, за змістом статей 81, 127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2018р. (згідно штампу на конверті дата відправлення зазначена 11.02.2019р.) до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (т.2 а.с.19-21).
В поданій скарзі ОСОБА_1 зазначила, що з матеріалами виконавчого провадження ознайомилась 07.02.2019 року, проте в супереч ст.81 ЦПК України не подала до скарги жодного належного доказу на підтвердження своїх тверджень.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань, які б підтверджували, що ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2019 року постановлено без додержання норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: