Іменем України
17.02.10 Справа №4/308-пн-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.,
за участю представників позивача: Алексєєва Н.С. (довіреність б/н від 01.09.08);
ОСОБА_2 (довіреність б/н 01.09.08);
відповідач - не з'явився,
представник ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області - не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Херсоноблагробуд» (м. Нова Каховка Херсонської області)
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 24.11.2009 р. у справі № 4/308-ПН-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Херсоноблагробуд» (м. Нова Каховка Херсонської області)
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про повернення майна та стягнення суми,
за участю ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.11.2009 р. (суддя Губіна І.В.) відмовлено ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області у задоволенні клопотання про зміну способу виконання судового рішення.
ВАТ «Фірма «Херсоноблагробуд» (позивач) не погодилось з мотивувальною частиною вказаної ухвали та звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду Херсонської області від 24.11.2009 р., виключивши з тексту речення «у суду немає підстав для вирішення питання про знесення вказаних вище будівель контейнеру та магазину, оскільки не відомо, яким способом вони побудовані, є або ні власністю ПП ОСОБА_4 Також ВДВС не надано доказів того, що будівництво зазначених вище будівель здійснювалось відповідачем самовільно.» та застосувати належні норми матеріального та процесуального права.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не застосовано належні норми матеріального та процесуального права. Вказує, що суд безпідставно зазначив в ухвалі « … що в даному випадку ця вимога не є вимогою про зміну способі виконання рішення, а є вимогою про зміну рішення, так як знесення вказаних вище будівель не було предметом спору по справі. Спірним рішенням суд визначив обов'язок відповідача звільнити спірні бетоні майданчики шляхом звільнення їх від металево каркасного вагону «Клякса» та будівлі магазину «Гімназист».
Вважає, що прийняте судом рішення про зобов'язання відповідача повернути позивачеві бетонні майданчики шляхом звільнення від будівель не потребує будь-якого доповнення та зміни способу, оскільки таке зобов'язання включає фактичні дії відповідача (в добровільному порядку) та дії державної виконавчої служби (в примусовому порядку) виконати рішення суду по безпосередньому звільненню бетонних майданчиків від будівель.
Позивач не погоджується з висновком суду про те, що не встановлено, що магазини належать відповідачу та є його власністю, оскільки в постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 14.10.2008 р. по даній справі зазначено про те, що з матеріалів справи та пояснень представників сторін слідує, що отримавши за договором оренди бетонні майданчики, відповідач встановив металокаркасний вагон «Клякса» та самочинно побудував капітальну будівлю магазину «Гімназист». Позивач вважає, що збудовані відповідачем на магазину є самовільною забудовою, доказів на підтвердження права власності відповідача на збудований об'єкт не надано.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.12.2009 р. апеляційну скаргу ВАТ «Фірма «Херсоноблагробуд» прийнято до провадження, слухання справи призначено 17.02.2010 р.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 393 від 16.02.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів: Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.; вказаною колегією справу прийнято до свого провадження.
Відповідач (ПП ОСОБА_4) своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що погоджується з ухвалою господарського суду, вважає, що запропонований ВДВС спосіб зміни виконання рішення суду не відповідає вимогам законодавства, оскільки вимоги фактично являються самостійними позовними вимогами, які підлягають розгляду в окремому провадженні. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін (додано до справи).
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги та належне повідомлення сторін про слухання справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.
За завою присутніх в судовому засіданні представників позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.ст. 99, 101, 106 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвалу) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.10.2008 р. по даній справі, яка залишена без змін постановою вищого господарського суду України від 20.01.2009 р., апеляційну скаргу ПП ОСОБА_4 не задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.2008 р. скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_4 повернути відкритому акціонерному товариству Фірма “Херсоноблагробуд”бетонні майданчики загальною площею 75,0 кв. м торгівельної бази ВАТ «Херсоноблагробуд» по АДРЕСА_2 з приведенням їх у придатний для користування стан шляхом звільнення від металокаркасного вагону «Клякса», розташованого на бетонному майданчику без номера площею 33,0 кв. м та від будівлі магазину «Гімназист», розташованої на бетонних майданчиках № 109 площею 33,0 кв. м та 109-1 площею 9,0 кв. м.
3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства Фірма «Херсоноблагробуд» 7 419, 83грн. неустойки, 159, 20 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.».
Видачу наказів із вказівкою необхідних реквізитів доручено господарському суду Херсонської області.
На виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції господарським судом Херсонської області 12.11.2008 р. видано накази (том 1, а.с.146, 147).
09.11.2009 р. ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області звернулось до господарського суду з поданням № 08-15/12601 від 30.10.2009 р. (том 2, а.с.70-73) про зміну способу і порядку виконання рішення, яким просить встановити інший спосіб і порядок виконання наказу № 4/308-ПН-08, виданого 12.11.2008 р. господарським судом Херсонської області, про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_4 повернути відкритому акціонерному товариству «Фірма Херсоноблагробуд» бетонні майданчики загальною площею 75,0 кв. м торгівельної бази ВАТ «Херсоноблагробуд» по АДРЕСА_2 з приведенням їх у придатний для користування стан шляхом звільнення від металокаркасного вагону «Клякса», розташованого на бетонному майданчику без номера площею 33,0 кв. м та від будівлі магазину «Гімназист», розташованої на бетонних майданчиках № 109 площею 33.0 кв. м та площею 9,0 кв. м, на: знести самовільно збудовані ПП ОСОБА_4 металокаркасний вагон «Клякса», розташованого на бетонному майданчику без номера площею 33,0 кв. м та будівлю магазину «Гімназист», розташованого на бетонному майданчику № 109 площею 33.0 кв. м та №109-1 площею 9,0 кв. м по АДРЕСА_2 та повернути відкритому акціонерному товариству «Фірма «Херсоноблагробуд» м. Нова Каховка бетонні майданчики загальною площею 75,0 кв. м торгівельної бази ВАТ «Херсоноблагробуд» по АДРЕСА_2 та винести рішення про примусове входження до будівлі магазину на бетонних майданчиках № 109 та 109-1 «Клякса» та «Гімназист» по АДРЕСА_2, що належить ПП ОСОБА_4, для проведення виконавчих дій.
В своєму поданні ВДВС посилається на те, що виконати рішення суду встановленим в наказі способом неможливо, оскільки відповідач ухиляється від повернення майна, а вжиті виконавцем заходи відповідно до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» вичерпані.
У статті 124 Конституції України закріплено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 статі 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».
Виходячи зі змісту ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Аналогічні приписи містяться у ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів відзначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання, наприклад, грошової чи майнової форми виконання рішення за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Досліджені у сукупності обставини справи дозволяють колегії суддів зробити висновок про те, що у господарського суду не було визначених правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду від 24.11.2009 р. у спосіб, визначений ВДВС, оскільки жодна з зазначених правових норм не передбачає можливості зміни способу або порядку виконання рішення суду шляхом вирішення іншого спору щодо інших правовідносин. Так, ВДВС просить змінити спосіб виконання рішення суду про повернення орендованого майна шляхом знесення будівель, що знаходяться на цьому орендованому майні - бетонних майданчиках. Такі вимоги фактично є окремим позовом з іншим предметом, підставами та предметом доказування, оскільки стосуються інших спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з ухвалою місцевого господарського суду, вважає її законною, обґрунтованою, такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали господарського суду колегія суддів не вбачає.
Що стосується вимог заявника апеляційної скарги про виключення з мотивувальної частині ухвали місцевого господарського суду окремих речень, колегія суддів з цього приводу зазначає, що процесуальним законодавством України не передбачено такого способу апеляційного оскарження рішень (ухвал), як виключення зі змісту процесуального документу окремих речень.
Колегія суддів також вважає за можливе відзначити, що викладені в мотивувальній частині рішення (ухвали) доводи є думкою окремого судді та не є правовою підставою для використання цих доводів, відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, при вирішенні іншого спору між тими ж сторонами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Херсоноблагробуд» (м. Нова Каховка Херсонської області) на ухвалу господарського суду Херсонської області від 24.11.2009 р. у справі № 4/308-ПН-08 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 24.11.2009 р. у справі № 4/308-ПН-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Шевченко Т. М.
судді Шевченко Т. М.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.