Провадження № 22-ц/803/3290/19 Справа № 194/1148/17 Суддя у 1-й інстанції - Соколова Ю. І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
Категорія 57
19 червня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
за участю секретаря - Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів
за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року,-
31.10.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, в якій, з урахуванням відмови від частини позовних вимог до АТ «Дельта Банк», просила стягнути з відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на свою користь суму гарантованого відшкодування у розмірі 43319,78 грн. В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що 26 лютого 2015 року між нею та АТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу № 011-03727-260215 «Зростаючий у євро», за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1435,00 Євро у тимчасове строкове користування на строк до 12 березня 2015 року та зобов'язувався сплачувати проценти за його користування з розрахунку 4,5% річних. Відповідно до п. 1.3 вищезазначеного договору, вклад залучається на строк з моменту зарахування вкладу та по 12 березня 2015 року включно. Згідно з п. 1.10 договору, вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами банку.Також, 26 лютого 2015 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу, якою змінено та викладено в іншій редакції пункт договору щодо визначення можливості зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи. 26 лютого 2015 року на рахунок позивача було зараховано 1435,00 Євро, що за курсом НБУ, станом на 02 березня 2015 року (дата запровадження тимчасової адміністрації) складає 43319,78 грн. 02 березня 2015 року постановою правління Національного банку України № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51. Призначена Уповноважена особа. Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 «Про початок ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку. Протягом березня-червня 2015 року позивач зверталася до АТ «Дельта Банк» щодо повернення свого вкладу, у відповідь на які нею було отримано лист вих. № 05-3038524 від 15 липня 2015 року, де зазначено, що операції з виплат тимчасово обмежені. У вересні 2015 року позивачу стало відомо, що її немає в переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми, а відтак, вона звернулася до уповноваженої особи з клопотанням роз'яснити причину не включення її до переліку. У відповідності до протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», застосовані наслідки нікчемності договорів. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб дійшов висновку про нікчемність правочину - Додаткової Угоди, оскільки кошти на банківський рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи в період дії постанови Національного банку України «про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних від 30 жовтня 2015 року № 629/БТ, що на думку відповідача свідчить про фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування. На час подання позову до суду кошти банківського вкладу їй не повернуті, що порушує її права як вкладника, а тому звернулась до суду (Том 1 а.с. 2-4).
Заочним рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживачів задоволені. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на користь ОСОБА_1 , гарантовану суму відшкодування за Договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий у євро» № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року в розмірі 43 319 (сорок три тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 78 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат (том 2,а.с.262-276).
В апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погоджуючись з заочним рішенням суду та посилаючись на грубе порушення судом норм матеріального права, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, просить заочне рішення скасувати та прийняти постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позову (Том 3, а.с.81-88).
13.05.2019 року до Дніпровського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ОСОБА_1 вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим просила його залишити в силі.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 26 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк” укладений договір № 011-03727-260215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий у євро» (т. 1 а.с. 5). Згідно з п. 1.2. Договору сума вкладу складає - 1435,00 євро.
На виконання умов п. 1.6. укладеного Договору, Позивачу було відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
У відповідності до п. 1.8. Договору зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого у Банку або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами Договору.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 26 лютого 2015 року до Договору № 011-03727-260215 від 26 лютого 2015 року, між позивачем та Банком було досягнуто згоди, що зарахування вкладу на Рахунок може бути здійснено шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений (т. 1 а.с. 6).
26 лютого 2015 року на рахунок Позивача було перераховано суму вкладу у розмірі 1435,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46532240 (т. 1 а.с. 7).
З повідомлення представника Тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» № 05-3038524 від 15 липня 2015 року видно, що позивача повідомлено про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення № 51 про запровадження з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк». Починаючи з 03 березня 2015 року Банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно з п.3 ч. 2 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припинити здійснення банком будь-яких операцій. На підставі вищевикладеного, Банк проінформував позивача, що за рахунками, відкритими на ім'я ОСОБА_1 в Банку, операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації (т. 1 а.с. 8).
Судом також встановлено, що 30 жовтня 2014 року постановою Національного банку України № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», банк віднесено до категорії проблемних на строк до 180 днів, з метою стабілізації діяльності банку та відновлення його фінансового становища було запроваджено певну низку обмежень, в тому числі - заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
02 березня 2015 року постановою Правління Національного банку України № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (т. 1 а.с. 101-103).
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08 квітня 2015 року та № 147 від 03 серпня 2015 року строк дії тимчасової адміністрації було запроваджено на шість місяців та продовжено по 02 жовтня 2015 року включно (т. 1 а.с. 106,107).
02 жовтня 2015 року постановою Національного банку України № 664 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02 жовтня 2015 року) (т. 1 а.с. 108).
Протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т. 1 а.с. 83-85).
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 16 вересня 2015 року № 813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, що є нікчемними, перелік яких наведено в Додатку №1 до цього наказу (т. 1 а.с. 86).
З витягу з реєстру договорів (Додаток №1 до наказу) визнано нікчемним договір, укладений з ОСОБА_1 , зокрема, № 011-03727-060215 від 26 лютого 2015 року (т. 1 а.с. 87), про що було направлено ОСОБА_1 відповідне повідомлення (вих. № 8821/1332 від 23 вересня 2015 року) (т.1 а.с. 118).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд 1-ї інстанції посилався на вимоги ст.ст. 526,560,626,1173 ЦК України та виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 02 березня 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» розпочата процедура ліквідації, однак судом не враховано того, що вказана процедура ліквідації унеможливила стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Крім того, такі дії можуть призвести до порушення черговості задоволення вимог кредиторів, визначених у статті 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”
Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.
У пункті 8 Прикінцевих і перехідних положень Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з п. 16 ч.1 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 ч. 5 ст.36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
У п. 1 ч.1 ст.36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
Згідно з частиною п'ятою ст. 45 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” протягомЗаконом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Так, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до ст.52 цього Закону.
Водночас, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень (частина 1 статті 26 Закону № 4452).
Право вкладника на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування передбачено частиною 2 статті 26 Закону № 4452.
Повноваження уповноваженої особи Фонду в процедурі відшкодування коштів за вкладами; порядок визначення вкладників, які мають на це право; умови, за яких кошти Фондом не відшкодовуються; порядок розрахунків з вкладниками регламентовані ст.ст. 27,28 Закону № 4452.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що Фонд не замінює сторону договірних зобов'язань, не набуває обов'язків ПАТ “Дельта Бвнк” за договором банківського вкладу, зокрема щодо повернення депозиту, а виконує лише спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, які передбачені Законом № 4452.
Пунктом 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі- Положення), Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
У ч. 3 ст. 27 Закону № 4452 передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Статтею 28 Закону № 4452 передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, та щодо визначення сум, що підлягають відшкодуванню, покладені на уповноважену особу Фонду.
Отже, виплата відшкодування коштів вкладникам здійснюється Фондом на підставі затвердженого Загального реєстру вкладників, який формується на підставі Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду вкладників, що складається уповноваженою особою Фонду.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення від 09.08.2012 року №14 передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення від 09.08.2012 року №14 встановлено, що Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлена права оскаржувати відмову про включення її вимог до реєстру вкладників для здійснення виплат Фондом чи внесення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк».
Отже, вирішуючи спір, суд 1ї інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносин, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим судове рішення слід скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, з вищезазначених підстав. При цьому підстави для закриття апеляційного провадження по справі відсутні, оскільки апеляційна скарга подана та підписана уповноваженою на це особою.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити.
Заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування фізичних осіб про захист прав споживачів - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: