Провадження № 22-ц/803/4847/19 Справа № 201/16146/17 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
Категорія 34
25 червня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2019 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна (а.с. № 2 - 5).
У грудні 2017 року позивачка збільшила позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди (а.с. № 19 - 22).
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 09.03.2017р. вона уклала з ФОП ОСОБА_2 договір № 00217-12 на послуги хімчистки (хімчистка «Kims»). 14.03.2017р. позивачка забрала лише дві речі, а жіноче кашемірове пальто, кольору «кава з молоком» фірми «Неrnо» не отримала у зв'язку з тим, що під час хімічної чистки пальто було пошкоджене, втрачений його товарний вигляд: втрачено однорідність тканини, з'явилися ковтунці по всій площині, тканина була вкрита невідомою речовиною світлого кольору з різким хімічним запахом, кнопка-застібка з натуральної кістки була пошкоджена абразивними засобами і мала чітко виражені пошкодження у вигляді різнонаправлених подряпин; кнопку-застібку неможливо було відкрити. Працівник хімчистки повідомила, що було порушено технологію чистки і відповідач зобов'язується безкоштовно виправити недоліки. Потім відповідач тричі здійснював хімчистку пальто, але кожного разу воно видавалося ще у більш пошкодженому стані. Наразі пальто перебуває у відповідача, збитки не відшкодовані. Письмові вимоги позивачки про відшкодування шкоди залишені без реагування.
Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст. 22 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 17, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 38 350 грн., моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Судове рішення є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.03.2017р. позивачка ОСОБА_1 уклала з ФОП ОСОБА_2 . договір на послуги хімічної чистки, що підтверджується квитанцією-договором № 00217-12 від 09.03.2017р. Предметом договору була хімічна чистка трьох речей, у т.ч. напівпальто (до 90 см.) фірми НERNO, колір «кофе з молоком» (а.с. № 6, 7).
Перед здаванням пальто у хімчистку відповідачем у договорі описані встановлені дефекти на виробі напівпальто фірми НERNO, колір «кофе з молоком» (поз. 2), а саме, деформація: заміни на згинах, плями по всьому виробі, спереду пляма; походження - загальне забруднення, невизначеного походження; знос 50%, дефекти, заломи, запах, рукава затерті:. Попередження: є маркування - після чистки можливо неповне видалення плям, можливо проявлення прихованих дефектів, остаточні сліди.
14.03.2017р. позивачка забрала дві речі. Напівпальто отримувати відмовилася, залишивши претензію, у якій вказала, що пальто пошкоджене, втрачений його товарний вигляд (а.с. № 8). На вимоги позивачки щодо усунення наслідків хімчистки відповідачем відмовлено, у зв'язку з тим, що недоліки на виробі були виявлені до хімчистки, виріб було оброблено згідно з вимогами ДСТУ 201.03.96, якими допускається наявність дефектів, що були виявлені під час укладення договору, а також виявлення прихованих дефектів (а.с. № 9).
На підтвердження матеріальної шкоди позивачка надала довідку від 31.03.2017р. ТОВ «Харизма Фешен Груп» і копію товарного чека від 31.03.2017р. магазина «CHARISMA», якими підтверджено, що вона купила кашемірове пальто, кольору «кава з молоком», італійського виробника фірми «Неrnо» за ціною 38 350 грн. (а.с. № 13, 14).
Згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження №4937-17 від 06.11.2017р., наданим експертом Дніпропетровським НДІСЕ Гайдук В. ОСОБА_3 . на замовлення ФОП ОСОБА_2 , щодо визначення причин видозміни товарного вигляду пальто жіночого фірми «Неrnо» (а.с. № 51 - 54), після проведення хімічної чистки у відповідність до маркування виробу, експертом встановлено наступне.
Як вбачається з дослідницької частини експертизи, на дослідження представлено пальто жіноче, прямого силуету, з двома прорізними карманами, на застібці «потайна кнопка», колір «кава з молоком».
Оглядом встановлено, що на виробі, а саме у лівому кармані, є ушита маркувальна стрічка з мало вираженими елементами маркування, тобто позначки, які носять інформативний характер, майже нечитаємі. В комірній зоні маркувальна позначка з голограмою фірми-виробника «Неrnо»-Італія. На підкладці вшита маркувальна стрічка з тестовою інформацією, яка потребує перекладу.
Порядок визначення вартості та розміру ступеню зносу виробів, що приймаються до хімічного чищення, обумовлений Інструкцією «Щодо надання послуг з хімічного чищення та фарбування (перефарбування) виробів», затвердженої наказом Українського союзу об'єднань підприємств, організацій побутового обслуговування населення 27.08.2000р. № 2.
Пунктом 2.5 цієї Інструкції передбачено чотири ступеню зносу для хімічного чищення (10, 30, 50 та 75 %). Виходячи з описової частини квитанції і вказаних в ній товарних характеристик пальто, відсоток зносу виробу при прийманні в чищення визначений вірно - 50% - вироби ношені, прані, чищені, перефарбовані, вигорілі; із збитим ворсом, потерті, із спущеними петлями; з невеликими поривами та штопанням; із значним забрудненням і заплямуванням, які мають зачіпки, незначні припали.
Оглядом всіх ділянок пальто жіночого встановлено, що в результаті хімічного чищення виробу зміни кольору, форми, деформації виробу не відбулось, у відповідність до вимог згідно пунктів 4.4. ДСТУ № 201-03-96, вироби повинні зберігати форму, розмір, колір. п. 4.6 - фурнітура і обробка одягу - збережені, п. 4.9 - вироби повинні бути м'якими на дотик.
Експертом також відзначено, що на момент проведення експертизи виріб мав ознаки експлуатаційного зносу, які були позначені в квитанції №00217-12 від 09.03.2017р. про приймання виробу до проведення хімічного чищення: дві невеликих близько розташованих ділянки, які мають ослаблену структуру у вигляді стоншення ниток (візуально є видимими) - утворилися в процесі експлуатації і збереглися після чищення (дослівно з квитанції: заміни на згибах..., заломи, рукава затерті....»).
Тобто, керуючись товарними характеристика виробу на момент приймання, виріб мав потертості та заломи, а також плями по всьому виробу, які після проведення хімічного чищення, найімовірніше, могли змінити структуру волокна та первинний товарний вигляд.
Згідно з Методикою визначення вартості майна і проведених візуальних досліджень представленого об'єкту, експертом не виявлені зміни первинного товарного виду пальто після проведення хімічного чищення межах можливих видозмін-перекоси, наявні невиведені плями, усадка тощо, а також виявлені деякі ознаки прихованих виробничих дефектів, а саме схід барвника елементів загальноприйнятих символів по догляду за виробом, дає підстави вважати про низьку якість фарбника, нанесеного товаровиробником (позначки повинні зберігатись після прання або хімічного чищення, кількість яких нормативно не регламентується), а зміна структури сировинного матеріалу може утворитись внаслідок застосування низькоякісної сировини матеріалу верху.
Також експертом зазначено, що всі видозміни товарного вигляду будь-яких виробів, є певною мірою відповідальністю товаровиробника, тим більше що товаровиробник наніс відповідне маркування на виріб, яке рекомендує хімічне чищення перхлоретиленом.
Плями на пальто, які характеризуються як численні, після проведеного чищення - усунені. Якість хімічного чищення і оцінка компетентності дій працівників хімчистки експертом-товарознавцем не визначається. Виходячи пункту 4.20 ГОСТУ 201-03-96 («Одяг і предмети домашнього ужитку після хімічного чищення»), у виробах після хімічного чищення допускається наявність вказаних в квитанції експлуатаційних видозмін, які утворились внаслідок певних механічних дій в процесі експлуатації виробу за цільовим призначенням, які сприяли утворенню зачіпок, потертостей, опалів, тощо.
За висновками експертизи, встановлення причини зміни первинної структури матеріалу верху виходить за рамки компетенції товарознавства і є прерогативою експертів-хіміків.
Проте, з погляду товарознавства, оскільки описані вище видозміни відбулися не за всією площею виробу, а в зонах, які піддалися експлуатаційним навантаженням, у експерта - товарознавця немає підстав вважати, що хімічне чищення виробу було проведене з порушенням технологічного процесу і режимів чищення. Всі видозміни товарного вигляду відбулись внаслідок експлуатаційного зносу, які стали більш наявними після проведення хімічного чищення.
У суді першої інстанції була допитана в судовому засіданні 29.01.2019р. експерт ДНДІСЕ Гайдук В.А. (а.с. № 91, 92) пояснила, що надане на дослідження напівпальто не мало явних видозмін, які б унеможливлювали подальше його використання, але було декілька зон, які були піддані експлуатації: потертості, лінії вигину, які в процесі хімічної чистки не усуваються. Для того, щоб стверджувати про явні видозміни треба бачити аналогічний виріб. Причини зміни первісного товарного вигляду експертом визначені лише виходячи з описової частини квитанції на момент прийняття напівпальто у хімчистку. Пальто носилося, було піддане експлуатації, механічному впливу у вигляді тертя, забруднення. Все це експертом встановлено з квитанції. Зміна товарного вигляду у якості перекосів, усадки, не видалених плям, не виявлено в межах компетенції експерта товарознавця. Зміна товарного вигляду окрім видалення плям, експертом не встановлювалася. Висновок про відсутність порушень технологічного процесу хімічної чистки зроблений не в категоричній формі, а як припущення, оскільки до компетенції експерта товарознавця не входить дослідження питання про хімічний вплив. Висновок зроблено, виходячи з того, яким виріб був зданий до хімчистки, і що з ним сталося після хімчистки. У експерта не було підстав робити висновок у категоричній формі про те, що видозміни відбулися внаслідок порушення технологічного процесу чищення.
При дослідженні встановлено, що фурнітура була збережена, оскільки було збережено кількість виробу і його цілісність. Стосовно можливості чищення перхлоретиленом, то воно було дозволено згідно з маркуванням виробника на маркувальних стрічках під прокладкою пальто (слабовиразні символи, які збереглися) і були виявлені при дослідження за допомогою збільшувальних приладів.
Заломи і потертості на пальто були описані працівниками хімчистки і вони збереглися після хімчистки. Експерт не досліджував якість тканини і фарбування, оскільки за якість виробу несе відповідальність виробник, а лише припустив, що судячи з того, що букви, символі і цифри на маркуванні, які мають наноситися незмивною фарбою, практично зникли, маркування нанесене неякісно.Крім того, для відповіді на поставлене перед експертом питання взагалі дані про виробника не мають значення. Наявність статусної етикетки на виробі не надає жодних гарантій якості.
Дефекти на виробі, які були описані у квитанції, залишилися після чищення. Існують ще приховані дефекти виробника, яких не видно неозброєним оком, але вони виявляються після хімічної чистки і стають видимі. Виробник під час нанесення маркування передбачив (дозволив) хімічну чистку перхлоретиленом, а питання про те, чим у дійсності чистилося пальто відноситься до експерта-хіміка. За маркування, інформацію про виріб несе відповідальність виробник, а працівники хімчистки лише керуються цією інформацією в роботі. Якщо б цієї інформації не було, або хімчистка була заборонена, то працівники мали попередити про це споживача і запитати згоду на чищення, оскільки в результаті хімчистки може змінитися товарний вигляд.
На підставі Рекомендацій щодо проведення судово-товарознавчих експертиз виробів, що пройшли хімічне чищення Київського НДІСЕ, затверджених у 2007р., які стосуються лише якості виробу і не охоплюють питання хімічного характеру, визначається вартість виробу на момент здавання у хімчистку, визначення матеріального збитку і якості хімчистки, тобто, визначається лише зміна товарного вигляду. Тому у висновку експертом вказано, що встановлення причини зміни первинної структури матеріалу верху виходить за рамки компетенції товарознавства.
Проте, оскільки описані в експертизі видозміни відбулися не за всією площею виробу, а в зонах, які піддалися експлуатаційним навантаженням, у експерта - товарознавця немає підстав вважати, що хімічне чищення виробу було проведене з порушенням технологічного процесу і режимів чищення.
На питання про те, які видозміни побачила експерт, остання суду пояснила, що це ділянки виробу, на яких були заломи і потертості, що не усуваються і залишилися після хімчистки. Це ділянки, що піддавалися природному експлуатаційному навантаженню і тертю - комірна зона, рукава, низ. При цьому, якщо ці ділянки мають прихований дефект виробника, за умови відсутності хімічного впливу їх не видно, але після хімічного впливу вони можуть виявлятися і ставати видимі.
За положеннями ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) за наявності в роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з п. 12 ст. 1 вказаного Закону істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, який виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до п.9 ст. 10 Закону, виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст. 76-89 ЦПК України.
Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. При цьому дані докази повинні бути належними і допустимими, як це передбачено ст.ст. 77-80 ЦПК України.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхилюючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закон України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Відповідно до п. 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994р. № 313, виконавець зобов'язаний забезпечити, зокрема відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою.
Виконавець не несе відповідальності за недоліки у наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли не з його вини. Претензії до якості виконання замовлення не задовольняються у разі, якщо замовник не підтвердить своїх вимог. (п. 29 Правил).
З аналізу вказаних вище норм слідує, що у разі виявлення недоліків у наданих послугах, саме на виконавця покладається тягар доказування, відсутності його вини.
Матеріалами справи встановлено, що 09.03.2017р. позивачка здала до хімчистки ФОП ОСОБА_2 напівпальто. Під час оформлення замовлення на послуги хімчистки між позивачкою та відповідачем було підписано квитанцію-договір.
Згідно роз'яснень пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» виходячи з правил ст. ст. 153, 154 ЦК України, видача й одержання квитанції (квитанції-замовлення, квитанції-зобов'язання) іншого документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Отже, ці умови є обов'язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору, коли не буде встановлено, що вони не відповідають фактичним даним або суперечать чинному законодавству.
Згідно з п. 2.1. Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, затверджено Наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення 27.08.2000р. № 20, замовлення щодо надання послуг з хімічної чистки виробів оформлюється договором (квитанцією).
Отже, між позивачкою ОСОБА_1 , як споживачем, і ФОП ОСОБА_2 , як надавачем послуг, виникли зобов'язальні відносини з приводу надання послуг, договір містить всі необхідні істотні умови, процент зношеності визначено відповідно до положень цієї.
Згідно з п.п. 2.3., 2.4. Інструкції під час приймання замовлення приймальник повинен: оглянути кожний виріб у присутності замовника з метою визначення можливості його обробки в умовах підприємства, встановлення ступеня зносу, виявлення дефектів (плям), які неможливо усунути тощо, попередити замовника про можливу усадку виробу і проявлення після обробки прихованих дефектів.
При оформленні замовлення замовник своїм підписом підтверджує згоду щодо вартості виробу, відсотку зносу, виду обробки, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливість проявлення прихованих дефектів та усадки виробу після обробки.
З квитанції-договору № 00217-12 від 09.03.2017р., виданої відповідачем вбачається, що позивачкою було передано для проведення хімчистки три речі (а.с. № 6).
У квитанції зазначено, що в рамках виконання доручення з надання послуг, клієнт приймає умову, що на виробах після хімічної чистки допускаються приховані дефекти, які виявляють після чистки (ДСТУ) 201-03-96).
Також у вищевказаній квитанції-договорі зазначено, що знос 50%, а дефекти виробу: (поз. 2) деформація: заміни на згинах, плями по всьому виробі, спереду пляма; походження - загальне забруднення, невизначеного походження; заломи, запах, рукава затерті.
Клієнта попереджено про те, що є маркування, але після чистки можливо неповне видалення плям, проявлення прихованих дефектів, остаточні сліди.
Виходячи з вищевказаного, суд робить висновок, що відповідачем ФОП ОСОБА_2 не порушено умови закріплені в квитанції-договорі, з якими позивачка була ознайомлена.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скаги, про те що апелянта змусили підписати обсяг зносу пальто 50%, оскільки дані обставини не підтверджуються належними доказами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт мала змогу відмовитися від послуг хімчистки, якщо не була згодна з її умовами.
Як встановлено вищенаведеним висновком товарознавчої експертизи видозміни на виробі (напівпальто) відбулися не за всією площею виробу, а в зонах, які піддалися експлуатаційним навантаженням. Всі видозміни товарного вигляду відбулись внаслідок експлуатаційного зносу, які стали більш наявними після проведення хімічного чищення.
Доказів, які б підтверджували, що саме з вини працівників хімчистки відбулися видозміни виробу суду не представлено ні суду першої, ні апеляційної інстанції.
Експерт, оглядом всіх ділянок пальто жіночого пальто встановила, що в результаті хімічного чищення виробу зміни кольору, форми, деформації виробу не відбулось. «М'якість тканини» не було предметом дослідження, питання про застібку також не ставилося перед експертом.
Також колегія суддів не може взяти до уваги посилання апеляційної скарги про те, що виходить за рамки компетенції товарознавства і є прерогативою експертів-хіміків.
В суді апеляційної інстанції позивачу було роз'яснено, що у разі незгоди з дослідженням, яке міститься в матеріалах справи, вона має право заявити клопотання про призначення у справі судової експертизи з залученням відповідних спеціалістів. Однак, позивач позивачка не заявляла клопотання про проведення іншої експертизи, зокрема, на предмет хімічного впливу на виріб.
Не приймає до уваги колегія суддів і доводи апелянта, що у судовому засіданні суддя наголосила, що її помічник не знайшла у мережі «Інтернет» фотографій пальто кашемірове, кольору «кава з молоком», італійського виробника фірми «Неrnо», оскільки подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстнації, що оскільки учасниками справи не заявлено відвід експерту, не надано доказів, які спростовують його висновок, а судом не встановлено обставини, які б виключали участь експерта у цій справі, тому висновок експерта Дніпропетровського НДІСЕ Гайдук В.А., яка має відповідну кваліфікацію для проведення товарознавчої експертизи (а.с. № 51, 92), є належним і допустимий доказом.
Окрім цього, як пояснила сама позивачка, вона відмовилася забирати пальто з хімчистки після спливу 30-денного строку з дня виконання замовлення, протягом якого хімчистка несла відповідальність за збереження замовлення (п. 4 квитанції-договору).
Отже, після спливу цього терміну відповідальність за збереження виробу покладається на споживача, який в даному випадку не скористалася правом забрати річ.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п'ята статті 263 ЦПК України).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П.Красвітна
І.А. Єлізаренко