Провадження № 33/803/455/19 Справа № 210/6309/18 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
20 червня 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Окрім того, вирішено стягнути судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Згідно з оскаржуваною постановою, 03 листопада 2018 року о 03 год. 25 хв. в м. Кривий Ріг по вул. Постишева, 19 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 з ознакам алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що матеріали провадження не містять відомостей про те, що він здійснював рух на автомобілі. ОСОБА_1 вказує, що автомобіль декілька годин стояв поруч будинку та в ньому перебували його товариш - ОСОБА_2 та двоє щойно знайомих дівчат.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, та проігнорував клопотання про виклик свідків з метою їх підтвердження. Поряд із цим, суд дійшов хибного висновку, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського засвідчує факт керування транспортним засобом, адже ці відомостей він фактично не містить. Окрім того, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що матеріали справи містять ідентичні за своїм змістом пояснення свідків щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, однак об'єктивних даних на підтвердження здійснення ним руху не мають, враховуючи те, що він не мав при собі ані паспорту, ані водійського посвідчення.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шелудько А.О., які підтримали скаргу, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ці вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 098239 від 03 листопада 2018 року, протоколом адміністративного затримання серії АА № 022472 від 03 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , направленням на медичний огляд від 03 листопада 2018 року, постановою серії НК № 760548 від 03 листопада 2018 року, довідкою про наявність посвідчення водія від 05 листопада 2018 року, відеозаписами з боді-камер поліцейських.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за наявності відповідного медичного висновку, а так само й за відмову від проходження огляду з метою його встановлення. При цьому, обставини самої відмови від проходження огляду повністю підтверджені відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та не заперечуються ОСОБА_5 в апеляційній скарзі.
Посилання ОСОБА_1 на незаконність дій працівників поліції, які не зупиняли траспортний засіб та безпідставно висували йому підозру, не заслуговують на увагу як такі, що не відповідають матеріалам справи.
Як видно з наявного у матеріалах справи відеозапису подій 03 листопада 2018 року, працівниками поліції зафіксовано віддалення транспортного засобу, з водійського сидіння якого в подальшому вийшов ОСОБА_1 , від їх автомобіля.
З урахуванням наведених обставин, беручи до уваги те, що в процесі спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, про що його повідомлено та роз'яснено подальший порядок проведення огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, визнати дії працівників поліції такими, що не відповідали вимогам закону, суд апеляційної інстанції не може. При цьому, суд зауважує, що на причетність іншої особи до керування транспортним засобом ОСОБА_1 не вказував та взагалі не зміг пояснити суду кому він належить та хто саме ним керував до його зупинки.
Що стосується наданого ОСОБА_1 висновку експертів, то він не має доказового значення, оскільки засвідчує перебування автомобіля у нерухомому стані в проміжках з 03.36.20 - 03.36.43, в той час як ці обставини без висновку доводяться наданим відеозаписом, а мова йде про рух транспортного засобу до цього моменту.
Пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд також розцінює критично, оскільки вони перебували у дружніх відносинах з ОСОБА_1 , що викликає сумнів в їх достосвірності та покази цих свідків протирічать іншим доказам у провадженні.
З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст.30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко