Справа № 754/11185/18
2-1607/19
20 червня 2019 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Олех Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Позивач посилається на те, що спільне життя між ними не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю. Шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, у зв'язку з чим подальше збереження сім'ї вважає неможливим.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала через канцелярію суду заяву, з якої вбачається, що вона просить розглядати справу в її відсутність, пред'явлений позов підтримує в повному обсязі (а.с. 42).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 41). Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 15 січня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 9, 10).
З позовної заяви вбачається, що сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок, який був сплачений позивачем при зверненні до суду.
При укладенні шлюбу позивач змінила своє прізвище.
З заяви позивача вбачається, що вона не бажає змінювати прізвище на дошлюбне у випадку задоволення позову про розірвання шлюбу.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, вирішуючи питання про зміну прізвища позивача на дошлюбне не вбачається за необхідне.
Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований 15 січня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 43, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: