Справа № 761/31827/14-ц
Провадження № 6/761/834/2019
26 червня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Мальцева Д.О.
за участю секретаря Чугаєва І.В.
заявник ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Страхова компанія «Уніка», Голосіївський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) із заявою, відповідно до якої просив визнати виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 06 квітня 2015 року за заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2015 року грудня 2014 року по справі № 761/31827/14-ц таким, що не підлягає виконанню. Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2015 року, позов ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задоволено, стягнуто в порядку регресу 284459,45 грн. та судовий збір у розмірі 2844,59грн. За вказаним рішенням суду 06 квітня 2015 року видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання. При цьому, підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявник вказує, що заочне рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім цього, на виконання вказаного виконавчого листа, державним виконавцем стягнуто з заявника на користь позивача 316184,44 грн. Відтак, заявник вважає, що виконавчий лист було видано судом помилково, оскільки рішення суду не набрало законної сили, тому просить визнати виконавчий лист визнати таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на свою користь 316184,44 грн. стягнутих коштів за виконавчим листом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення заявника, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ч. 1ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги пятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).
У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2015року, позов ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 284459, 45 грн. та судовий збір у розмірі 2844,59 грн. При цьому, копія рішення суду надсилалась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать матеріали справи.
06 квітня 2015 року за вказаним рішенням суду видано виконавчий лист.
22 лютого 2016 року за вказаним виконавчим листом постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві накладено арешт на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 48011300.
У подальшому, державним виконавцем розпочато вчинення виконавчих дій з розшуку майна боржників, опису та арешту майна боржників, оскільки останніми в добровільному порядку рішення суду не виконувалось.
22 лютого 2016року постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві закінчено виконавче провадження у зв'язку із повним стягненням боргу з боржника.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 37, 352-355, 431, 442 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Страхова компанія «Уніка» , Голосіївський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Якщо у судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: