Справа № 761/14468/18
Провадження № 2-а/761/43/2019
25 січня 2019 року
Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Славич К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Шарандак Інни Вікторівни, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: інспектора роти №6 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Шарандак І.В., в якому просив суд:
-скасувати постанову серії ВР №051962 від 31 березня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
-закрити провадження по адміністративній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Протокольною ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Департамент патрульної поліції.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності; на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старший лейтенант Шарандак І.В. в судове засідання не з'явилася; про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; відзив на позов не надіслала; заяв про розгляд справи за її відсутності чи оголошення перерви, як і свого представника не направила.
Представник третьої особи про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; причину неявки суду не сповістив; надіслав письмові пояснення на позов.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 31 березня 2018 року відносно позивача відповідачем було винесено постанову серії ВР №051962 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КпАП України із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020, 00 грн. на користь держави.
Інспектором встановлено, що 31 березня 2018 року, о 07 год. 17 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ?Renault Logan?, державний номерний знак НОМЕР_1 , на площі Вокзальній у м. Києві, здійснив стоянку на місці, яке позначене дорожнім знаком 5.38 місце для стоянки з додатковою табличкою до нього 7.17 ?Інваліди?, чим порушив п.8.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 КУпАП.
Вимоги п.5.38 ?Місце для стоянки? ПДР України встановлюють, застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів.
Пункт 7.17 ?Особи з інвалідністю? ПДР України означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю" відповідно до вимог цих Правил.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КУпАП, зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака ?Водій з інвалідністю? - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач в своєму адміністративному позові вказав, що постанова відповідачем прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою і незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.5 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції ( ст. 222 КпАП України).
При цьому, згідно положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.
Крім того, згідно з ч.ч.3, 4 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 051962 від 31 березня 2018 року винесена уповноваженою на те посадовою особою, а також за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 255, 256, 283 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у межах розміру, передбаченого санкцією ч.5 ст. 122 КУпАП.
Судом достовірно встановлено, що 31 березня 2018 року о 07 год. 17 хв. позивач дійсно, керуючи транспортним засобом марки ?Renault Logan?, державний номерний знак НОМЕР_1 , на площі Вокзальній у м. Києві, здійснив стоянку на місці, яке позначене дорожнім знаком 5.38 місце для стоянки з додатковою табличкою до нього 7.17 ?Інваліди?, чим порушив п.8.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.5 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається із тексту позовної заяви, позивачем не оспорюється факт здійснення зупинки транспортного засобу, саме в зоні дії дорожнього знаку 5.38 ПДР місце для стоянки з додатковою табличкою до нього 7.17 ?Інваліди? ПДР.
Крім того, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові, та на підтвердження своїх пояснень, стосовно дій відповідача, які на його думку є незаконними, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 051962 від 31 березня 2018 року є безпідставною та неправомірною.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 051962 від 31 березня 2018 року винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимога закону, при цьому, факт порушення вимог п.8.1 ПДР України позивачем спростований не був, а також будь-яких неправомірних дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача судом не встановлено, а тому, суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 19, 25, 47, 72, 77-79, 90, 139, 241-246, 250, 286, 293-295 КАС України, ст.ст. 122, 245, 251, 252, 254, 268, 280, 289 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до інспектора роти №6 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Шарандак Інни Вікторівни (місце роботи: 03151 м. Київ, вул. Н.Ополчення, 9), третя особа: Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048 м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 січня 2019 року
Суддя: