Іменем України
04.03.10 Справа №4/308/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Зубкова Т.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача - Козлової В.О., довіреність № 1/15 від 26.02.2010р.
відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року
у справі № 4/308/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Вест-Груп",
м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя
про стягнення суми.
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2009р. у справі № 4/308/09 (суддя Зінченко Н.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій" на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Вест-Груп" - 45.000грн. основного боргу, 6.531грн. втрат від інфляції грошових коштів, 1.375,89грн.- річних відсотків та 713,47грн. судових витрат.
Рішення суду ґрунтується на приписах статей 525, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України і мотивоване невиконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що договір підряду є неукладеним, а тому підстави для стягнення заборгованості відсутні.
Відповідач - заявник апеляційної скарги не забезпечив явку свого представника у судове засідання, хоча про час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку.
Колегія суддів, враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач та його представник просять відмовити відповідачеві у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає зазначене рішення законним та обґрунтованим, а доводи, що викладені в апеляційній скарзі, такими, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Між ТОВ."Центр-Вест-Груп" (позивачем у справі) та ТОВ."Центр будівельних технологій" (відповідачем у справі) 01.07.2008р. укладений договір підряду на проведення проектних робіт № 06.08/01-П (а.с.11).
За умовами договору позивач (підрядник) взяв на себе зобов'язання за рахунок відповідача (замовника) в порядку та на умовах, визначених договором, виконати обумовлені п.1.2 договору роботи, а відповідач зобов'язався прийняти результати таких робіт (проектну та технічну документацію) та оплатити позивачеві вартість виконаних робіт.
Пунктом 1.2 договору визначено, що об'єктом проектних робіт є "Реконструкція виробничого приміщення в корпусі №1 ВАТ "Електротехнологія" під виробництво ПВХ-профілів по вул.Електрозаводській, 3 в м.Запоріжжі" - робочий проект в розділах: електропостачання, електроосвітлення, силове електрообладнання, опалення та вентиляція, тепломеханічна частина, газопостачання.
Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язався надати позивачеві усі необхідні документи для початку робіт по проектуванню у строк, не пізніше 3-х календарних днів після вступу договору в дію та сплатити позивачеві встановлену вартість робіт відповідно до розділу 4 договору.
Пунктом 4.2 договору до початку проектних робіт відповідач сплачує позивачеві аванс у розмірі 60.000грн. Кінцевий розрахунок проводиться після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Враховуючи положення договору, відповідач зобов'язаний перерахувати позивачеві аванс в розмірі 60.000грн. не пізніше 03.07.2008р.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, аванс на проведення проектних робіт в розмірі 60.000грн. перерахований лише 08.10.2008р., тобто, с простроченням в 95 днів, про що свідчить довідка з банку та акт звірки взаєморозрахунків.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивачем роботи по розробці робочого проекту в розділах: електропостачання, електроосвітлення, силове електрообладнання, опалення та вентиляція, тепломеханічна частина, газопостачання по об'єкту "Реконструкція виробничого приміщення в корпусі № 1 ВАТ "Електротехнологія" під виробництво ПВХ-профілів по вул. Електрозаводській, 3 в м. Запоріжжі" були виконані повністю, що підтверджується належним чином оформленими актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000070 від 22.09.2008р. та актами приймання-передачі проектної документації робочого проекту "Реконструкція виробничого приміщення в корпусі № 1 ВАТ "Електротехнологія" під виробництво ПВХ-профілів по вул. Електрозаводській, 3 в м. Запоріжжі" №1/09 і № 2/09 від 22.09.2008р. (а.с.14-16).
Відповідно до статей 887 Цивільного кодексу України та 317 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі. В свою чергу відповідач за виконані роботи позивачем сплатив лише 60.000грн, при цьому, враховуючи загальну вартість виконаних робіт - 105000грн., заборгованість відповідача складає -45.000грн.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 45.000грн. основної заборгованості за виконані роботи є цілком правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Зокрема, відповідно до частини другої вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про їх стягнення у заявлених позивачем розмірах, а саме: 1.375,89грн. - 3% річних та 6.531грн. втрат від інфляційних процесів.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення заявлених позивачем штрафних санкцій. Відмова в цій частині мотивована тим, що чинним законодавством не передбачена форма відповідальності як нарахування суми прострочки.
Так, колегією суддів встановлено, що подаючи позовну заяву та уточнення до неї, позивач просить стягнути з відповідача - 14.329,11грн. штрафних санкцій, при цьому позивач посилається на статті 230, 231 Господарського кодексу України та пункт 5.2 договору.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати, встановлених п.4 договору, замовник сплачує підряднику штраф у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочки. Статті 230, 231 Господарського кодексу України передбачають визначення відповідальності за порушення зобов'язання та порядок нарахування штрафних санкцій.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт позивачем свідчить про правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій, які передбачені чинним законодавством та договором.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що у разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі - 14.329,11грн., однак здійснивши перерахунок, колегія суддів встановила, що розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню, дорівнює - 9.095,56грн. Розрахунок штрафних санкцій здійснювався з урахуванням пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Доводи заявника апеляційної скарги про неукладеність договору не відповідають дійсності, оскільки договір № 06.08/01-П містить усі необхідні істотні умови для даного виду договорів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені в апеляційній скарзі заперечення, є необґрунтованими та не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо задоволення позову в частині стягнення основного боргу та нарахованих інфляційних та річних.
При цьому рішення місцевого господарського суду у зв'язку з неправомірною відмовою у задоволені вимог про стягнення штрафних санкцій підлягає зміні. Тобто, у даному випадку частину 2 резолютивної частини слід доповнити наступним: "9.095,56грн. пені".
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009р. у справі № 4/308/09 змінити, доповнивши частину другу резолютивної частини словосполученнями наступного змісту: "9.095,56грн. пені".
В іншій частині рішення залишити без змін.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Зубкова Т.П. Хуторной В.М.