Іменем України
04.03.10 Справа №12/237/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Зубкова Т.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.П.
за участю представників:
- кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя - Каретник Ю.М., довіреність № 237/12 від 11.01.2010р.
- боржника - не з"явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2009року
у справі № 12/237/09
про банкрутство Приватного підприємства "Терком-Трейд", м.Запоріжжя
Установив:
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (кредитор) звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання Приватного підприємства "Терком-Трейд", м.Запоріжжя (боржника), банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у зв'язку з наявною заборгованістю у підприємства-боржника перед ним у розмірі - 170 грн. та відсутністю за місцем знаходження.
Ухвалою місцевого господарського суду від 14 грудня 2009р. (суддя Владимиренко І.В.) порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначене наступне підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2009р. провадження у справі № 12/237/09 припинено на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України у зв"язку з відсутністю ознак відсутності боржника, визначених у статті 52 Закону про банкрутство, наявністю заборгованості, яка складається лише зі штрафних санкцій, що не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор оскаржив її в апеляційному порядку, просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2009р. скасувати як таку, що не відповідає вимогам законодавства та порушує його права та законні інтереси.
У судовому засіданні представник заявника підтримав вищевикладене.
Боржник не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, та не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами і відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника кредитора, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно з частиною першою вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Згідно зі статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зокрема, згідно зі статтями 1 та 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до статутних документів виступають від його імені, в Єдиному державному реєстрі містяться: а) відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, б) відомості про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також в) відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог частин 1 та 3 статті 18 вищезазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором, визначений у статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).
Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Ініціюючим кредитором - УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя при поданні заяви про порушення справи про банкрутство не надано господарському суду доказів про наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі запису саме про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
У статті 52 Закону про банкрутство чітко визначено, що підставою для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою є саме відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника кредитора, сума грошових вимог складається лише з фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 170 грн.
Згідно з ч.3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 цього Закону визначено вичерпне коло зобов"язань, які не зараховуються до складу грошових зобов"язань, а саме: неустойка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду; зобов"язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян; зобов"язання з виплати авторської винагороди; зобов"язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання ініціюючого кредитора на те, що боржник відсутній за юридичною адресою, і це нібито підтверджується постановою ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.8), не може бути підставою для визнання його банкрутом за спрощеною процедурою, оскільки лише зміна адреси не є беззаперечною підставою для визнання боржника банкрутом.
Оскільки грошові вимоги ініціюючого кредитора складають лише 170грн., тобто менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, то і ця обставина не дає підстав для подальшого провадження у справі № 12/237/09 про банкрутство "Терком-Трейд".
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційна інстанція не вбачає.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2009р. у справі № 12/237/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Зубкова Т.П. Хуторной В.М.