Іменем України
18.02.10 Справа №18/282/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Зубкова Т.П. , Яценко О.М.
при секретарі Лоли Н.О.
за участю представників:
позивача - Колодій А.О., дов. № 3 від 03.11.2009р.
відповідача - Вініченка С.В., дов. № 18-130 від 10.12.2009р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2009 року
у справі № 18/282/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінтех", м.Запоріжжя
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2009р. у справі № 18/282/09 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача у справі - Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінтех" 76.800грн. основного боргу, 1.988,38грн. - 3% річних; 8601,60 грн. втрат від інфляції, 873,90грн. держмита та 231,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду ґрунтується на приписах статей 525 Цивільного кодексу України та статті 625 Цивільного кодексу України, і мотивоване невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачем не доведено факту надсилання рахунку, виготовленого на підставі Акту здачі-приймання робіт, податкової накладної, а отже й строк виконання зобов'язання не настав.
У поданому відзиві позивач просить відмовити відповідачеві у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає зазначене рішення законним та обґрунтованим, а доводи, що викладені в апеляційній скарзі, такими, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги та заперечення, що викладені в скарзі та у відзиві на неї.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 вересня 2008 року між ВАТ "Запорізький завод феросплавів" (замовником) та ТОВ."Промінтех" (підрядником) укладений договір підряду № 933 (далі-договір), відповідно до умов якого підрядник взяв на себе зобов'язання здійснити заміну електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану №20 вантажопідйомністю - 20 тонн у розливному прольоті цеху №1. Обсяг робіт та їх вартість визначаються на підставі відомості обсягів робіт та локального кошторису з урахуванням договірної ціни (додаток №1).
Згідно з додатком №1 до договору сторони узгодили вартість робіт у розмірі 76.800 грн., у тому числі 12.800грн. ПДВ.
Замовник, в свою чергу, зобов'язався передати за актом приймання-передачі в монтаж електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану №20 в/п - 20тонн та надати всю необхідну технічну документацію.
Пунктом 3.1 договору встановлено строк виконання робіт - з 17.09.2008р. по 12.10.2008р. відповідно до графіку робіт (додаток №2).
Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що виконані роботи здаються за актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) із наданням усіх документів. Підрядник надає замовникові п"ять примірників підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом п"яти робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання виконаних робіт при умові виконання підрядником п. 5.2.4 договору та у разі відсутності зауважень, підписує його та направляє два екземпляра на адресу підрядника.
Підрядник свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №10 від 27.10.2008 року (форма КБ-2в) (а. с. 26), вартість робіт згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витратах від 27.10.2008р. (форма КБ-3) (а. с. 25) склала 76.800грн.
Згідно із пунктом 4.2 договору оплата виконаних робіт замовником здійснюється по факту виконання робіт протягом 20 банківських днів від дня отримання рахунку від підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), податкової накладної.
Позивачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-00023 від 27.10.2008р. на оплату виконаних робіт.
Проте відповідачем оплата за виконані підрядні роботи не здійснена.
З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії: листи від 02.12.2008р., 23.12.2008р., 25.05.2009р. та від 01.07.2009р., які отримані відповідачем, що підтверджується відмітками про надходження їх до підприємства-відповідача (а.с.31-34). У вказаних листах позивачем зазначалась інформація про надсилання податкової накладної на адресу відповідача та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.
Вищевказані претензії були проігноровані відповідачем.
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника - достроково.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доводи відповідача щодо неотримання ним рахунку та податковою накладної не приймаються колегією суддів до уваги.
Відповідач отримав претензії позивача про необхідність оплати виконаних робіт з посиланням на підписаний сторонами акт виконаних робіт та надану відповідачеві податкову накладну. Зазначені претензії були проігноровані відповідачем.
Керуючись вищевикладеним колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі - 76.800грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Зокрема, відповідно до частини другої вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про їх стягнення у заявлених позивачем розмірах, а саме: 1.988,38грн. - 3% річних та 8.601,60грн. втрат від інфляційних процесів, оскільки позивачем зроблено помилковий розрахунок, й фактичний розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є більшим аніж вказано позивачем.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що у разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 10.2 договору сторони обумовили, що у разі порушення замовником строків оплати виконаних і прийнятих робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від суми несплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі -9.109,75грн. за період часу з 01.09.2009р. по 25.09.2009р. Вказана вимога правомірно відхилена господарським судом першої інстанції, оскільки позивачем при розрахунку пені порушені вимоги чинного законодавства при визначені строків нарахування пені, так, зокрема, частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Колегія суддів зазначає, що ТОВ. "Промінтех" не надало вірного розрахунку чи обґрунтування заявленої вимоги, а отже, підстави для стягнення пені у вказаному позивачем розмірі відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи та заперечення, що зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а рішення господарського суду є таким, що прийняте при всебічному вивченню обставини справи та вирішено у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2009р. у справі № 18/282/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Зубкова Т.П. Яценко О.М.