Іменем України
19.01.10 Справа №09-07/1908
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: Маврова С.В. (довіреність № ВЕК 706833 від 23.03.2007 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (НОМЕР_1 від 29.02.2000 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ, в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Запоріжжя,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2009 р. у справі № 09-07/1908
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ, в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Запоріжжя,
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Запоріжжя,
про визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна,
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 18.01.2010 р. № 71 справу № 09-07/1908 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Федоров І.О. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2009 р. у справі № 09-07/1908 (суддя Зінченко Н.Г.) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України відмовлено в прийнятті позовної заяви ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії про визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна.
Ухвалу мотивовано тим, що законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу та оспорюватися в суді.
Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах спори за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства та організації, визначені у ст. 1 ГПК України. Зазначив, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав вирішуються в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. Зауважив, що звіт про оцінку майна не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, а тому не може бути предметом позову в господарській справі.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів.
Відповідно до абз. 1 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати недійсним висновок про вартість нерухомого майна, складений Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 Зокрема, звіт про оцінку нерухомого майна від 07.08.2009 р.
Правові засади здійснення оцінки майна визначено Законом України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У ч. 1 ст. 3 даного Закону визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 3 даного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 вищезазначеного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з наведеного, звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є рішенням державного чи іншого органу.
Звіт про оцінку майна не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не має обов'язкового характеру для певного суб'єкта чи кола суб'єктів. Оцінка вартості майна не є сталою (незмінною) величиною та може змінюватись (переоцінюватись) в ході прилюдних торгів залежно від попиту на таке майно та з інших причин.
Таким чином, висновок експерта не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, а тому вимога про визнання даного висновку недійсним не може бути предметом розгляду в господарському суді.
У зв'язку з цим також не підлягає розгляду вимога позивача про призначення нового експерта, яка є похідною від вимоги про визнання висновку недійсним та має характер клопотання.
Господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті позовної заяви з цих підстав.
Положення ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно яких спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку, не суперечать даному висновку суду. Захист прав позивачів у відповідних спорах має здійснюватися у встановленому порядку згідно з визначеними законодавством способами захисту прав.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ, в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2009 р. у справі № 09-07/1908 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.