Справа № 426/23310/18
іменем України
05 березня 2019 року м. Сватове
Сватівський районний суд Луганської області
в складі головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Концур А.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове заяву про самовідвід головуючого у справі 426/23310/18 за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації, виконавчий комітет Гончарівської сільської ради Сватівського району Луганської області про визначення місця проживання дітей
встановив:
Під час підготовчого судового засідання на підставі ст. 36 ЦПК України головуючий у справі суддя Половинка В.О. заявив самовідвід, оскільки сторони у справі мешкають в одному населеному пункті, де мешкаю і суддя зі своєю родиною: в с. Гончарівка Сватівського району Луганської області і проживання в одному населеному пункті та наявність хороших стосунків зі сторонами у справі може викликати у сторін у справі сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Позивач та відповідач не заперечують в задоволенні самовідводу судді.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід головуючого у справі, оскільки викладені в заяві обставини є обґрунтованими та можуть викликати сумніви сторін в об'єктивності на неупередженості судді.
До такого висновку суд приходить, виходячи з наступного.
Пунктом 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу судді, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 статті 39 ЦПК України визначено, що в разі наявності обставин зазначених у ст. 36-38 ЦПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Слід зазначити, що законодавцем визначено, що право відводу є процесуальною гарантією забезпечення неупередженості та об'єктивності суду та перелік підстав для відводу (самовідводу) наведений у статті 36 ЦПК України є вичерпним.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі FerrantellietSantangelo).
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.
Відповідно до ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Виходячи із положень ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд має завжди бути «встановлений Законом». Це формулювання засвідчує принцип Верховенства права, притаманний цій системі Конвенції та її протоколів. Вислів «встановлений Законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справі «Булуй проти Австрії» від 22.02.1996 року та інші.
Таким чином факт проживання в одному невеликому населеному пункті та наявність хороших стосунків зі сторонами у справі може викликати у сторін у справі сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Виходячи з наведеного вище, з метою забезпечення безстороннього і об'єктивного розгляду вирішення цивільної справи у суді, та з метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи
Керуючись ст. 36-41 ЦПК України,
постановив:
Задовольнити заяву про самовідвід головуючого судді Половинки Віктора Олександровича у справі 426/23310/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації, виконавчий комітет Гончарівської сільської ради Сватівського району Луганської області про визначення місця проживання дітей.
Справу направити до канцелярії суду для визначення іншого складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка.