"25" червня 2019 р. Справа № 363/2135/19
25 червня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Палій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород скаргу ОСОБА_1 І ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Вишгородського ВДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіної М.М. про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», -
ОСОБА_4 І.П., який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Вишгородського ВДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіної М.М. про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування якої зазначив, що 08.05.2019 року ознайомившись з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 49631906 дізнався, що виконавчий лист № 2-506/2013 виданий Вишгородським районним судом 03.06.2013 року, виконавче провадження № 48917655 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суми основного боргу у розмірі 120 000,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 240, 00 грн. та 3% річних у розмірі 1 219, 67 грн., а всього 121 459, 67 грн. повернутий стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» без виведення з виконавчого провадження № 49631906. Вважає постанову державного виконавця по виконавчому провадженню № 48917655 незаконною та необґрунтованою. Державний виконавець повернув виконавчий документ не вживши всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначив, що державним виконавцем за його клопотанням для розшуку спільного майна боржника до Відділу реєстрації актів громадянського стану Вишгородського РУЮ було направлено запит про сімейний стан боржника, проте не дочекавшись відповіді державний виконавець повернула виконавчий лист. Відповідь на запит знаходиться у виконавчому провадженні і датована 22.01.2019 року. На підставі викладеного звернувся до суду та просив скасувати постанову державного виконавця Вишгородського районного ВДВС ГТУЮ Київської області Картошкіної М.М. від 22.12.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»; постановити окрему ухвалу на адресу Міністерства юстиції України щодо постійного порушення вимог законів України «Про виконавчу службу», «Про виконавче провадження», Конституції України з боку Вишгородського районного ВДВС ГТУЮ Київської області та стягнути з Вишгородського ВДВС ГТУЮ у Київській області на користь ОСОБА_3 відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати на правову допомогу у розмірі 2000, 00 грн.
Скаржник та представник скаржника в судове засідання не з'явились. Представник скаржника подав клопотання в якій просив розглянути справу без участі представника, вимоги скарги підтримує у повному обсязі.
Представник Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся в установленому законом порядку, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не відомі.
Боржник ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явився, про місце, день та час розгляду скарги повідомлявся в установленому законом порядку, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не відомі.
Відповідності до приписів статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши письмові матеріали скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 11.12.2015 року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Кучер А.А. було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, згідно якої приєднано виконавче провадження № 48917655 з примусового виконання виконавчого листа № 2-506/2013 виданий 03.06.2013 року Вишгородським районним судом Київської області до зведеного виконавчого провадження № 49631906, яке веде відділ державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ Київської області (а.с. 6).
22.12.2018 року постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіною М.М. при примусовому виконання виконавчого листа № 2-506/2013 виданий 03.06.2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суми основного боргу у розмірі 121 459, 67 грн., виконавче провадження № 48917655 встановлено, що транспортний засіб оголошений в розшук 28.09.2016 року не виявлено, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» даний виконавчий лист повернуто стягувачу (а.с. 7).
Згідно відомостей наданих із Автоматизованої системи виконавчого провадження про виконавче провадження № 48917655 державними виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області були винесені наступні постанови: 12.10.2015 року - постанова про відкриття виконавчого провадження, 11.12.2015 року постанова про арешт коштів боржника, 11.12.2015 року - постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного, 11.12.2015 року - постанова про арешт коштів боржника, 28.09.2016 року постанова про зупинення виконавчих дій, 03.02.2017 року - постанова про поновлення вчинення виконавчих дій, 22.12.2018 року - постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 9).
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік для повернення виконавчого документа стягувачу, а саме якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад обов'язковості виконання рішень.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців, а саме: виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото - і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
22.12.2018 року постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіною М.М. встановлено, що транспортний засіб оголошений в розшук 28.09.2016 року не виявлено, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» даний виконавчий лист повернуто стягувачу.
Суд вважає, що вказану постанову прийнято необґрунтовано та безпідставно без здійснення вичерпних заходів примусового виконання рішення суду, коли необхідні для виконання рішення суду виконавчі дії своєчасно і в повному обсязі не вчинено.
Разом з тим, як вбачається з витягу з Державного реєстру юридичних осіб наданого представником скаржника від 05.11.2018 року, боржник - ОСОБА_5 , є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрашівський Кар'єр». Крім того, як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем за клопотанням представника скаржника для розшуку спільного майна боржника до Відділу реєстрації актів громадянського стану Вишгородського РУЮ було направлено запит про сімейний стан боржника, проте не дочекавшись відповіді державний виконавець повернула виконавчий лист. Відповідь на запит датована 22.01.2019 року.
Державним виконавцем не вжито вичерпних заходів щодо розшуку майна, коштів боржника й звернення стягнення на них, який крім транспортного засобу, можливо має у власності і інше майно, зокрема боржник - ОСОБА_5 , є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрашівський Кар'єр» та отримує прибутки. Відтак, неможливо дійти висновку, що державний виконавець вичерпав всі передбачені Законом можливості для примусового виконання рішення суду.
За таких обставин оскаржувану постанову від 22.12.2018 року про повернення виконавчого листа № 2-506/2013 стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято передчасно, всупереч зазначених вимог Закону.
Крім того, у судове засідання державний виконавець взагалі не з'явився, не надав пояснень з даного приводу, та не надав до суду матеріалів виконавчого провадження, для їх огляду у судовому засіданні. Таким чином, оскільки державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, не скористалась своїм правом, на адресу суду будь-яких заперечень з приводу поданої скарги надано не було; також не було заявлено будь-яких клопотань щодо надання, витребування та долучення документів, як доказів по справі, судом вирішується питання щодо заявлених вимог на підставі наданих до суду документів, відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України.
Відповідно до чинної ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Згідно ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Щодо вимог про стягнення з Вишгородського ВДВС ГТУЮ у Київській області на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у розмірі 2000, 00 грн., судом зазначається наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником скаржника надано суду на підтвердження понесених витрат на правову допомогу копію договору про надання правової допомоги від 09 вересня 2015 року, книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, довідку про взяття на облік платника податків, витяг з єдиного реєстру адвокатів, квитанцію № 17/06 від 17 червня 2019 року про отримання від ОСОБА_3 за участь у справі № 363/2135/19 коштів у сумі 2000, 00 грн., а також розрахунок адвокатських витрат. Разом з тим, квитанція № 17/06 від 17 червня 2019 року судом не може бути визнана в розумінні ст. 77 ЦПК України, як належний доказ, оскільки вона містить пошкодження. В свою чергу, представником скаржника не надано до суду акту наданих послуг, що свідчить про необґрунтованість заявлених до стягнення витрат на правову допомогу.
За нормами ч. 3 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях(бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення. Оскільки постановлення окремих ухвал є правом суду, а не його обов'язком, під час розгляду справи не встановлено дій, які є підставою для притягнення посадових осіб Вишгородського районного ВДВС ГТУЮ Київської області до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за можливе відмовити також у задоволенні вимог представника скаржника в частині постановлення окремої ухвали.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 17, 37 Законом України «Про виконавче провадження», статтями 4, 12, 13, 137, 262, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Вишгородського ВДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіної М.М. про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіної М.М. від 22 грудня 2018 року про повернення виконавчого листа № 2-506/2013 виданого 03.06.2013 року Вишгородським районним судом Київської області стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 48917655.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суду Київської області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Головуючий суддя: І.Ю.Котлярова