Справа № 366/1039/19
Провадження № 3/366/621/19
06 червня 2019 року суддя Іванківського районного суду Київської області Тетервак Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області про адміністративне правопорушення щодо притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда 3 групи, не працюючого,
до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02 травня 2019 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали від Іванківського ВП Вишгородського відділення ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14 квітня 2019 року о 03 год. 20 хв. в с.Розважів по вул.Шкільній керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу DRAGER ALCOTES ARBL-0621 в присутності двох свідків, проба позитивна 2,44 промілле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.
03 червня 2019 року від адвоката Іваніки С.М. - ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та просив суд задовольнити клопотання його адвоката.
Пояснив суду, що він дійсно в с.Розважів вул.Шкільна Іванківського району Київської області керував автомобілем ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 . Його зупинили працівники поліції та запропонували продути прилад Алкотест для визначення стану алкогольного сп'яніння. Результат 2,44 промілле.
ОСОБА_1 зазначив, що не вживав спиртних напоїв, а результат Алкотесту 2,44 проміле свідчить про те, що людина взагалі не розуміє своїх дій.
З результатом Алкотесту він був не згоден, оскільки не вживав спиртних напоїв, а тому запропонував працівникам поліції поїхати до медичного закладу. Однак на його пропозицію, працівники поліції не погодилися і скали протокол відносного нього. А після його наполягань та незгоди з протоколом працівники поліції все ж таки повезли його на медичне освідування.
В Іванківській районній лікарні проводили освідування два рази: перший раз, результат якого - 0,7 промілле, з чим він не погодився, наполягав на повторному огляді через 20 хв., однак, після спливу 20 хвилин, йому черговий лікар відмовив, за те, що він не назвав своє прізвище.
Адвокат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив суд задовольнити повністю клопотання про закриття справи, пояснюючи це тим, що згідно протоколу ОСОБА_1 14.04.2019 року о 03 год. 20 хв. керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер Алкотест в присутності 2 свідків, проба позитивна 2,44 промілле. Під час огляду водія ОСОБА_1 на місці був лише один свідок - ОСОБА_3 , а свідка ОСОБА_4 під час складання протоколу не було, що підтверджується відсутністю його ( ОСОБА_4 ) підпису в протоколі.
Свідок ОСОБА_3 не представлявся, його особа поліцейськими не перевірялася, та не встановлювалася за офіційними документами, які б посвідчували його особу.
ОСОБА_1 не погодився з показниками прилада, відмовився підписати акт огляду та чек Драгера, вимагав доставити його до лікарні для повторного огляду та здачі відповідних аналізів. До лікарні водія поліція доставила лише о 05 год., що видно з нагрудної камери поліцейського, а протокол відносно ОСОБА_1 за порушення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП вже було складено о 03 год. 41 хв., що свідчить про незаконні дії працівників поліції.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння на прилад Драгер проведено з порушеннями статті 266 КУпАП, тому він є недійним.
Просив суд звернути увагу на неузгодженість матеріалів справи, а саме: згідно протоколу огляд водія ОСОБА_1 проводився о 03 год. 20 хв., що не узгоджується з чеком приладу Драгер, оскільки результат огляду з'явився о 03 год. 30 хв.; згідно з відеозапису о 04 год. 29 хв. поліцейський заповнює направлення на огляд до лікаря, однак на огляд доставлений був лише о 04 год. 22 хв., тобто вже після складення протоколу.
Відповідно до п.6 р.3 Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів однак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції - відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. Отже, ненадання інформації про своє прізвище не є підставою для лікаря не проводити огляд, тим більше у поліції вже були всі необхідні відомості і навіть складений протокол за ст.130 КУпАП та виписано направлення на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до Інструкції про його експлуатацію приладу Драгер 6810, на який оглядався водій ОСОБА_1 складає 6 місяців, а на чеку прилада з показниками про стан сп'яніння ОСОБА_1 наявна дата його останнього калібрування 15.06.2018 року, що свідчить про те, що шестимісячний термін на момент огляду сплинув, а тому показання приладу не можуть вважатися достовірними, а чек приладу Драгер з показниками стану алкогольного спячніння ОСОБА_1 не є належними та допустимим доказом та не може братися до уваги.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та до необхідності закриття справи за відсутністю в його діях події адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Найважливішим джерелом доказів в справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Стаття 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 080555 від 14.04.2019 року, ОСОБА_1 14 квітня 2019 року о 03 год. 20 хв. в с.Розважів по вул.Шкільній керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу DRAGER ALCOTES ARBL-0621 в присутності двох свідків, проба позитивна 2,44 промілле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.
В порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, не викладено обставин і не зазначено доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
В протоколі зазначено два свідка, а підпис лише одного - ОСОБА_3 , що є порушенням ст.256 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків, які вказані в протоколі, про підтвердження ними факту події.
З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу DRAGER ALCOTES ARBL-0621, а в Чеку про результати тестування вказано останнє калібрування 15.06.2018 року.
В Інструкції про експлуатацію приладу Драгер 6810, на який оглядався водій ОСОБА_1 , вказано, що термін його експлуатації складає 6 місяців, а на чеку прилада з показниками про стан сп'яніння ОСОБА_1 наявна дата його останнього калібрування 15.06.2018 року, що свідчить про те, що шестимісячний термін на момент огляду сплинув, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з протоколом про вчинене ним адмінправопорушення, вказуючи на те, що він є тверезий, завжди такий емоційний, що ставить працівників поліції під сумнів щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння, а також просить поліцейських їхати до медичного закладу на медичне освідування.
Крім того, з камери видно, що черговий лікар відмовляє в проходженні медичного освідування, оскільки ОСОБА_1 не назвав своє прізвище, що є порушенням п.6 р.3 Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів однак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням, вважається не дійсним.
Отже, інформація, виявлена на відео, то вона жодним чином не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може бути предметом судового розгляду та не може бути використаний судом для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами події адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст.ст. 247, 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Н.А. Тетервак