"27" червня 2019 р. Справа № 363/2661/19
про залишення позовної заяви без руху
27 червня 2019 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЗАВОД МАЯК» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні за скороченням штату,-
27 червня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЗАВОД МАЯК» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні за скороченням штату.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.
Як вбачається із позовної заяви, зокрема прохальної частини позову, що ОСОБА_1 просить стягнути з Акціонерного товариства «ЗАВОД МАЯК» на її користь заборгованість по виплатам при звільненні у загальному розмірі 5 882, 96 грн.; середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні з 07.08.2018 року по день ухвалення судового рішення виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 500, 45 грн.; компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
При цьому, ОСОБА_1 не сплачує судовий збір та посилається у позовній заяві на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу обґрунтованості звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач при зверненні до суду не додала до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі визначеному законодавством.
Вивчивши матеріали позовної заяви було встановлено, що вона була подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: не сплачений судовий збір у відповідному розмірі за дві вимоги позовної заяви майнового характеру про відшкодування заподіяної моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні (відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн. за кожну вимогу майнового характеру).
Позивачем не було додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, хоча законом не встановлено жодних пільг щодо сплати судового збору за подібні вимоги.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.
Зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року. Цим Законом скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).
Так, за змістом пункту1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року (справа № 6-1121цс16) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).
Згідно із ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн. за дві вимоги ма йнового характеру або надати обгрунтоване клопотання про звільнення або відстрочення від спалти судового збору.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЗАВОД МАЯК» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні за скороченням штату - залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви у строк десять днів з дня отримання ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Баличева