Справа № 426/1640/19
іменем України
27 червня 2019 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Попової О.М.
за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна (адреса: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 15), третя особа - приватний нотаріус КМНО Хара Наталія Станіславівна (адреса: АДРЕСА_1 . Тарасівська, буд. АДРЕСА_2 12) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус КМНО Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 28.01.2014 року, між ним та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» був укладений кредитний договір у вигляді видачі кредитної картки з Кредитним лімітом 29999,11 грн. При цьому, кредитний договір було укладено у вигляді підписання анкети, оригінал якої зберігався у головному офісу відповідача у м. Києві, та був підписаний у одному примірнику, тому надати копію у мене немає можливості через її відсутність. Кредитний договір був укладений з АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», а не з Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», будь-які документи, щодо перепідписання вищезазначеного кредитного договору на його адресу не надходили та будь-яких інших договорів з даного приводу не підписував. 07.02.2019 він отримав поштою постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58199475 від 25.01.2019, з якої він дізнався про те, що виконавчим написом, який вчинено приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. стягнути з нього на користь відповідача заборгованість у розмірі 74462,64 грн. До тепер він з виконавчим написом № 12235 від 13.12.2018 та розрахунком заборгованості за договором не ознайомлений, бо про його існування дізнався під час отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №58199475 від 25.01.2019. На його думку, зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. З огляду на це він повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях участі не брав, надав до суду заяву в якій просить суд розгляд справи провести у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Представник відповідача Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» в судових засіданнях участі не брав, повідомлений належним чином про дату судового засідання та місце розгляду справи, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надсилав.
Треті особи - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна у судове засідання не з'явилися, жодних заяв чи клопотань суду не надавали.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Приватним виконавцем Вольф Т.Л. постановою від 25 січня 2019 року відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 12235 від 13.12.2018 (а.с. 10).
Згідно інформації про виконавче провадження, виконавчий напис № 12235 виданий 13.12.2018 приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., відповідно до якого стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованість у розмірі 74462,64 грн. (а.с. 11-13).
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 25 січня 2019 року приватним виконавцем Вольф Т.Л., Гутніку Ю.А. направлено поштою постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58199475 від 25.01.2019 (а.с. 9).
На запит ОСОБА_1 від 25.02.2019 з проханням направити йому належним чином завірену копію виконавчого напису № 12235 від 13.12.2018 з розрахунком заборгованості, приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. відповідь не надано.
В позовній заяві позивач посилається на те, що він дізнався про оспорюваний виконавчий напис від приватного виконавця лише в лютому 2019 року, коли отримав поштою постанову про відкриття виконавчого провадження, з чим він не погоджується, оскільки при його вчиненні нотаріусом було порушено приписи Закону України «Про нотаріат» та інші нормативні акти, повідомлення про заборгованість він не отримував.
При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - «Порядок вчинення нотаріальних дій», «Порядок»).
Так, згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Також, суд звертає увагу на те, що повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу, однак АТ «Перший Укранський Міжнародний Банк» не надано зворотного повідомлення про отримання письмової вимоги ОСОБА_1 про звернення до нотаріуса, також не надано і до суду, а тому підстав вважати, що позивач був повідомлений про наявність заборгованості не має.
Так, згідно п. 3.1 Глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Вчиняючи спірний виконавчий напис у справі що переглядається, нотаріусом не було дотримано строків вчинення виконавчого напису, оскільки він вчинений до спливу 30 днів з дня отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про добровільне усунення порушень.
Вказані норми п.п. 2.3, 3.1 Порядку забезпечують дотримання прав боржників мати змогу до вчинення виконавчого напису подати свої можливі заперечення, а також - забезпечення вчинення виконавчого напису в межах загального трирічного строку позовної давності. Однак після спливу цього строку і до вчинення виконавчого напису нотаріусом відповідач ніяких заяв про спірний характер вимог кредитора - не подавала.
За таких обставин вважати, що відсутні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не можна, оскільки між сторонами існує спір щодо заборгованості.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а відтак, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус КМНО Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити в повному обсязі.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Хара Наталії Станіславівни від 13.12.2018 р., зареєстрованого в реєстрі за номером 12235 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 28.01.2014 р. грошових коштів у сумі 74 462,64 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (01001, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання - АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.М. Попова