Справа № 347/2304/18
Провадження № 2/347/133/19
25 червня 2019 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Гордія В.І.,
з секретарем - Корбутяк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кулешір С.О., в судове засідання не з'явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить задоволити.
І позовної заяви видно, що 14.08.2018 року о 17.25 год. ОСОБА_1 рухався на власному автомобілі марки «MERSEDES-BENZ 200 D» державний номер НОМЕР_1 -7 по автомобільній дорозі Т-09-09 Снятин-Косів-Старі Кути, в с. Рожнів Косівського району на вказаній автодорозі потрапив у дорожньо-транспортну пригоду шляхом попадання правого переднього колеса його автомобіля у вибоїну, яка знаходилась на проїзній частині. В момент скоєння ДТП у салоні його автомобіля знаходилася пасажир ОСОБА_2 , яка може підтвердити вищезазначений факт. В результаті попадання колеса автомобіля у таку глибоку і скісну вибоїну, автомобіль ОСОБА_3 повело в праву сторону, і по інерції він проїхав ще з десяток метрів і зупинився. З'їхавши на узбіччя, щоб перевірити ушкодження автомобіля та можливість продовжити рух, ОСОБА_3 було встановлено, що в результаті попадання колеса у вибоїну на зазначеному автошляху тріснула передня права автомобільна шина з розрізом біля 10 см. та повністю вирвало з посадочного місця опору переднього правого амортизатора в алюмінієвому корпусі, амортизатор роз герметизувався та потік, а в результаті удару амортизатора, пошкоджено праву частину капоту автомобіля. Після цього, подальший рух автомобіля був неможливий через дані ушкодження.
На місце ДТП прибули працівники поліції, якими було складено відповідні документи, що засвідчили факт потрапляння автомобіля позивача у ДТП шляхом попадання правого переднього колеса у яму, яка знаходилася на проїзній частині. Вважає, що потрапляння в ДТП має прямий причинний зв'язок із неякісним покриттям автошляху на вказаній ділянці дороги, а тому завдану шкоду слід стягнути саме з відповідачів.
Представник ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», в судове засідання не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи, а також подав відзив на позов, в якому просить в позові відмовити.
Представник служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області Федорів В.І. в судове засідання не з'явився, подав відзив на позов, в якому заперечив позовні вимоги повністю та просить в його задоволенні відмовити, а справу просить розглядати буз участі представника.
У відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачі подали відзив на позов, та повідомили про причини неявки, що позбавляє суд права ухвалення заочного рішення, однак не позбавляє права вирішення спору по суті та ухвалення відповідного судового рішення.
До поданої ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», заяви про відкладення розгляду справи суд ставиться критично, оскільки представник відповідача подає вже втретє поспіль заяву про відкладення розгляду справи, при тому що цивільно-процесуальним законодавством чітко визначено строки розгляду справ вказаної категорії, а вказаний позов поступив до суду ще 21.11.2018 року.
Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища - визначені в Законі України «Про дорожній рух».
Зокрема, згідно ст.1 та ст.3 вказаного Закону, цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
В свою чергу, як передбачено ст. 9 ЗУ «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.
Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 14.08.2018 року о 17.25 год. рухаючись на власному автомобілі марки «MERSEDES-BENZ 200 D» державний номер НОМЕР_1 -7 по автомобільній дорозі Т-09-09 Снятин-Косів-Старі Кути, в с. Рожнів Косівського району - потрапив у дорожньо-транспортну пригоду шляхом попадання правого переднього колеса його автомобіля у вибоїну, яка знаходилась на проїзній частині.
З копії акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на дорозі Т-09-09 Снятин-Косів-Старі Кути від 14.08.2018 року складного інспектором СРПП Косівського ВП ГУНП (а.с.6), під час обстеження вищенаведеної ділянки дороги, інспектором було встановлено, що покриття проїзної частини має ямковість 10/130м., а також і інші недоліки, зокрема, відсутня дорожня розмітка.
Тобто, встановлено, що між ДТП, яка сталася із позивачем та невідповідністю дорожнього покриття та вказаному участку автошляху є прямий причинно-наслідковий зв'язок, що є підставою для відшкодування потерпілому понесених у зв'язку із цим, ним матеріальних збитків, які згідно Звіту № 16/19, складеного оцінювачем П.А.Мачкур - становлять 7656,26 грн. (а.с.134-136).
Вивчивши та проаналізувавши нормативно-правову базу, яка регулює правові відносини у сфері дорожнього руху, суд приходить до висновку, що належним відповідачем у даній справі є ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», а не служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області.
Зокрема, згідно ст. 11 ЗУ «Про дорожній рух», Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативні акти про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорожній рух, сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять до їх складу, у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.
А положеннями ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух.
Посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані, зокрема:
забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.
На виконання вимог вищенаведеного Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року за № 439 було затверджено «Положення про Державне агентство автомобільних доріг України», відповідно до п.1 якого Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Як було встановлено судом, служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області є Регіональним підрозділом Укравтодор, яка в свою чергу 30.03.2018 року уклала Договір № 20 із ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», відповідно до умов якого Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області є Замовником, а ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» - Підрядником (а.с.65-72).
І Підрядник, відповідно до п.1.1. вказаного Договору зобов'язується у порядку та на умовах. визначених ним Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Івано-Франківської області згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та в обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.
Пункт 1.2. передбачає найменування послуг: Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг» аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
А згідно Додатку до Постанови КМУ від 30.01.2019 року № 55 «Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення» - автодорога Снятин-Косів-Старі Кути Т-09-09 - відноситься до доріг загального користування державного значення
Окрім того, п.п. «є» пункту 6.3.3 Розділу 6, Договору № 20 від 30.03.2018 року - «Права та обов'язки сторін» передбачено, що Підрядник зобов'язаний, зокрема: у разі скоєння ДТП внаслідок неналежного виконання умов цього Договору з вини підрядника, він несе за це відповідальність та бере на себе зобов'язання з врегулювання спорів, пов'язаних з таким ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків та інших витрат, пов'язаних із врегулюванням таких спорів.
Також, суд звертає увагу на те, що строк дії Договору № 20 від 30.03.2018 року згідно п.10.1 - з дати його підписання по 31.12.2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання Стороними своїх зобов'язань. А тому, оскільки вказана у позові ДТП мала місце 14.08.2018 року, тобто під час дії вказаного Договору, то саме з ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», слід стягнути на користь ОСОБА_1 завдану шкоду в розмірі 7656,26 грн.
А також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор», слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 930 грн. оплаченого судового збору.
Згідно вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В зв'язку із вищенаведеними мотивами, та у відповідності до чинного законодавства, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 до служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід відмовити.
Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 15-16, 1166, 1192 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12-13, 263-265, 268 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ДП "Івано-Франківський облавтодор" Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7656 (сім тисяч шістсот п"ятдесят шість) грн. 26 коп. та судові витрати в розмірі 930 грн. оплаченого судового збору.
В позові ОСОБА_1 до служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.І. Гордій