Справа № 350/986/19
Номер провадження 2/350/433/2019
27 червня 2019 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді Калиній Г.В.
з участю секретаря судового засідання Юречко Т.Б.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільхівської сільської ради про визнання права власності на спадщину,
У своїй позовній заяві позивачка просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0702 га, та визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який був власником домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, що знаходиться за цією ж адресою, яка призначена для будівництва та обслуговування цього житлового будинку. Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно. Вона є єдиним спадкоємцем за законом. Для оформлення спадщини вона звернулася до нотаріуса та отримала свідоцтво про паво на спадщину за законом на будинок, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з тим, що право власності на неї за спадкодавцем виникло та було зареєстроване після його смерті.
При таких обставинах, вона не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Сторони у судове засідання не з'явилися, направили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник позивача позов підтримує, просить визнати за позивачкою право на завершення приватизації земельної ділянки, а представник відповідача уточнені позовні вимоги визнала та не заперечила проти їх задоволення.
За змістом ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що для розгляду справи у підготовчому засіданні та задоволення позову є законні підстави, виходячи з наступного.
У АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0702 га, вартістю 29980 (а. с. 7, 8).
Власником будинку та господарських споруд, що знаходяться на вказаній земельній ділянці був ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а. с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 13).
Позивачка доводиться дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження та про шлюб (а. с. 15, 16).
Після смерті батька позивачка в порядку спадкування стала власником житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 травня 2019 року (а. с. 11).
За життя ОСОБА_2 розпочав приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0702 га, однак право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за ним ІНФОРМАЦІЯ_2 січня 2019 року, тобто після його смерті, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153554367 від 23 січня 2019 року (а. с. 10).
У зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку за спадкодавцем ОСОБА_2 виникло та було зареєстровано після його смерті, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на зазначену земельну ділянку, що підтверджується постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії № 67/02-31 від 15 травня 2019 року (а. с. 9).
Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтею 121 Земельного Кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.
За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання відповідного правовстановлюючого документа про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Аналізуючи надані позивачкою письмові докази судом встановлено, що ОСОБА_2 був власником будинку та господарських споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 , а також розпочав приватизацію земельної ділянки для обслуговування цих будівель. Позивачка, як єдиний спадкоємець першої черги, належним чином прийняла спадщину після смерті батька, та отримала свідоцтво про право на спадщину на будівлі, що підтверджується копією спадкової справи № 19/2018, заведеної 04 травня 2018 року після смерті ОСОБА_2 (а. с. 24-77).
Однак право власності на земельну ділянку зареєстровано та виникло у ОСОБА_2 вже після смерті, що суперечить вимогам земельного законодавства щодо набуття права власності, та перешкоджає позивачці оформити право на спадщину на земельну ділянку.
Отже у позасудовому порядку свої спадкові права позивачка захистити не може, а тому правовстановлюючий документ на цю земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2 слід визнати недійним та скасувати, визнавши за позивачкою право на завершення приватизації земельної ділянки.
Керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Вільхівської сільської ради про визнання права власності на спадщину, задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (номер запису про право власності: 29961324 від 21 січня 2019 року) - земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0702 га, яке видане на ім'я ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0702 га, розпочатої спадкодавцем ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Калиній