Справа №: 398/4030/18
провадження №: 2/398/378/19
Іменем України
"19" червня 2019 р.Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
позивача ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Мунтяна В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Власником квартири №3 у зазначеному будинку є відповідач ОСОБА_3 . На прибудинковій території зазначеного будинку знаходяться господарські будівлі - сарай, погріб, вбиральня, які перебувають у спільній власності сторін. Зазначає, що відповідачем на подвір'ї зазначеного домоволодіння розміщено собаку, яка перешкоджає йому у доступі до вбиральні. Крім того, позивачем висаджено виноград та встановлено опори для його тримання, які перешкоджають йому у доступі до сараю. З урахуванням уточнених позовних вимог просить усунути перешкоди у користуванні ним вбиральнею шляхом заборони відповідачу розміщувати та утримувати собаку на прибудинковій території, а також усунути перешкоди у користуванні ним сараєм шляхом зобов'язання відповідача видалити паросль винограду та металеві стовпчики на вході до сараю (а. с. 57 - 59).
Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечувала з тих підстав, що жодного відношення до собаки, розташованої на подвірії домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вона не має. Крім того, собака станом на 01 лютого 2019 року відсутня на подвір'ї. Разом з нею у квартирі АДРЕСА_4 зазначеного будинку проживають інші особи, які можливо і тримають собаку. Також зазначає про відсутність того, що виноград та опори для його тримання чинять позивачу перешкоди у користуванні сараєм (а. с. 63 - 69, 90 - 93).
20 грудня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
15 лютого 2019 року ухвалою суду прийнято заяву ОСОБА_1 про часткову зміну предмету позову.
04 квітня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Даний будинок складається з 3-х окремих квартир та господарських споруд на спільному подвір'ї. Він володіє квартирами № АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , де проживає з дружиною та дочкою. Відповідач володіє квартирою АДРЕСА_4 , де за її згодою проживають її дочка і онук. У дворі спільного користування є 2 погреби, 2 гаражі (його гараж на плані позначений літерою «З», а гараж відповідача - літерою «Ж»), 3 сараї, розташовані в одній будівлі та туалет. Будівля сараю поділена на 3 сараї з окремими входами, першим і другим сараєм користується він, а третім відповідач. Відповідач на загальному подвір'ї тримає собаку, близько 8 років. Собака перешкоджає йому у доступі до загальної вбиральні. Собака живе на подвір'ї з маленького, онук відповідача часто відпускає собаку. Собака кидалась на його дочку. В його квартирах відсутній туалет, на території домоволодіння також відсутній інший туалет. На даний час, приблизно з березня 2019 року, собаки на подвір'ї не має. Хто прибрав собаку йому не відомо. Відповідач і раніше на деякий час прибирала собаку зі спільного подвір'я, а потім повертала. Але відповідач фізично перешкоджає йому у користуванні спільним туалетом, влаштовує сварки. Це продовжується протягом всього часу володіння відповідачем квартирою. Раніше з цього приводу він звертався до поліції. Він вимушений справляти нужди в квартирі і виносити все в яму на городі. Близько 5-7 років тому відповідач посадила виноград поряд зі стіною його сараю, на даний час сарай потребує ремонту, а виноград перешкоджає доступу до нього, так як росте за 70 см до стіни.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Мунтян В.І. в судовому засіданні пояснив, що разом з відповідачам у квартирі проживають її дочка і онук, що підтверджено відповідними документами. Відповідно до норм діючого законодавства, особи, які проживають з власником мають право користуватися його майном, в даному випадку: квартирою, частиною сараю, гаражем та спільною вбиральнею. Особисто відповідач на подвір'я собаку не приводила і не тримала. Вона не заперечує, що її родичі підкормлювали собаку, можливо і купили її на ринку. Відповідач особисто собаку з подвір'я не прибирала і відношення до неї не має, лише декілька раз надавала їй та котам харчові відходи. Щодо винограду, то вона його не садила. Виноград росте на тому місці близько 20-ти років, плодами якого користуються усі мешканці будинку. До цього часу жодного спору щодо винограду між ними не було. Щодо фізичних заборон позивачу користуватися вбиральнею, то відповідач за станом здоров'я не може з'явитися в судове засідання, оскільки є людиною похилого віку, та відповідно і не може чинити фізичні перешкоди у користуванні вбиральнею. Відповідно до інформації наданої відповідачем, позивач має у користуванні 2 туалети, оскільки на території домоволодіння розташовано 3 туалети. Коли відповідач купувала квартиру, спірний туалет був закріплений за квартирою АДРЕСА_4 , потім між сусідами виникли неприязні відносини, позивач почав звинувачувати у перешкоджанні користуватися туалетом. Фактично відповідач не чинить жодних перешкод позивачу у користуванні туалетом. Після отримання судової повістки, відповідач повідомила дочку і онука про наявність спору щодо собаки, після чого вони прибрали собаку.
Заслухавши вступне слово учасників справи, пояснення свідків та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Позивач є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та надвірними будівлями до цих квартир на підставі договорів дарування (а. с. 8 - 17). Згідно з технічними паспортами на зазначені квартири на території домоволодіння розташовані наступні господарські будівлі - сарай, вбиральня, два погреби, два гаражі, які на схематичному плані позначені відповідними літерами.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_6 , що встановлено з рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2018 року та не оспорюється відповідачем та її представником. Разом з нею в зазначеній квартирі проживають ОСОБА_4 (донька) та ОСОБА_5 (онук), що підтверджується довідкою квартального комітету (а. с. 67).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2018 року виділено позивачу та відповідачу по 1/3 частині сараю, позначеного літерою «Б» (а. с. 119 - 122).
З пояснень учасників справи встановлено, що вони визначили порядок користування гаражами та погребами.
Статтею 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватись спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом та рішенням співвласників.
Отже, суд приходить до висновку, що надвірна будівля - вбиральня (літера «В»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 область, АДРЕСА_3 буд АДРЕСА_3 , є спільною сумісною власністю сторін та в силу ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними..
В той же час, на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2018 року виділено позивачу в натурі належних до квартири АДРЕСА_2 1/3 частин надвірної будівлі сараю літ. «Б», що становить 4,67 кв. м. та виділено відповідачу в натурі належних до квартири АДРЕСА_6 1/3 частин надвірної будівлі сараю літ. «Б», що становить 6,28 кв. м.
За змістом ст. ст. 316, 317, 319 та 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з висновком експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 13 вересня 2018 року №3303/3304/18-27 при використанні надвірної будівлі (вбиральні "В") існують перешкоди в користуванні мешканцями (власниками) квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Перед вбиральнею, що позначена в технічному паспорті на схематичному плані земельної ділянки літерою "В" мешканці (власники) квартири АДРЕСА_6 розташували собаку, яка заважає вільному доступу до вбиральні (а. с. 19 - 22).
Допитаний відповідно до ст. ст. 230, 234 ЦПК України як свідок представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з позивачем знайомий з 2016 року, оскільки надавав йому правову допомогу. Двічі був на території домоволодіння під час проведення експертиз. Відповідач була попереджена щодо собаки і на момент проведення першого експертного дослідження сараю, собаку було переведено за її гараж, для надання експерту можливості мати доступ до сараю, що в свою чергу підтверджує, що 2016 році собака перебувала на території спільного домоволодіння. Вдруге експертиза проводилась в 2018 році на замовлення позивача та в його присутності. Через напружені відносини з відповідачем, та перебуванням собаки біля вбиральні, експерту не було надано можливості підійти до вбиральні. Відповідач була біля собаки, собака її слухала і не чіпала. На вимогу відповідача собака переставала гавкати. Собака була налаштована агресивно проти чужих людей. На території домоволодіння іншої вбиральні немає. З відзиву на позовну заяву він знає, що на даний час собаки у дворі не має. Спільний сарай має 3 дверей. Першим та другим сараями користується позивач, відповідно третім сараєм користується відповідач. На даний час сарай потребує ремонту. Виноград біля сараю розрісся і не дає можливості під'їхати до сараю. Для обслуговування сараю потрібен вільний доступ, чому заважає виноград.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 4 рази був на території домоволодіння позивача, востаннє восени минулого року, оглядав територію домоволодіння, в квартирі жодного разу не був. На подвір'ї начебто була собака біля туалету, але в неї був довгий ланцюг, що давало їй можливість кругом діставати. Відповідач у його присутності годувала собаку. Біля сараю розташовані труби і виноград, що перешкоджає вільному доступу до сараю. Особисто бачив як позивач заходив до сараю. Виноград навис над сараєм і затуляє підхід до сараю. На території домоволодіння бачив 1 туалет. Відносини у сторін напружені, проте він знає позивача з позитивної сторони як добру людину. Щодо туалету в квартирі позивача йому нічого не відомо. Коли йому потрібно було до туалету, то він не міг сходити через собаку. Хто садив виноград йому не відомо, так як і не відомо чи користується плодами винограду родина позивача.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що він часто ставить авто біля двору позивача, декілька раз заходив у двір. Біля туалету стояла будка з собакою. Одного разу йому необхідно було до туалету, позивач показав йому де туалет, коли він підходив останній сказав, що там собака, але він вже і сам її побачив, і ледве вскочив до вбиральні. Як виходив, зрозумів, що в собаки довгий ланцюг і вона загороджує весь прохід до туалету. Собака ледве не схопила його за штани. Він зрозумів, що собака належить господарці іншої квартири, оскільки позивач до собаки не підходив і не придержав її. Коли входиш у двір, то з правої сторони розташовані сараї. Біля сараїв росте виноградник, а далі дорога до туалету. Минулого тижня був у позивача, то собаки не було. Чи є інший туалет йому не відомо. Будівля сараю розділена на 3 сараї, з лівої сторони сараї позивача, а інший - сарай відповідача. Перешкод для доступу до сараю не було. Легковою машиною можливо вільно розвернутися біля сараю, а вантажне авто не проїде через виноградник.
Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК України. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем права позивача, як співвласника, на безперешкодне користування спільною вбиральнею, що розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом розміщення на прибудинковій території собаки.
При цьому, не має правового значення те, чи особисто відповідачем чи особами, які спільно проживають з нею, розміщено зазначену собаку, оскільки саме відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 у зазначеному будинку та відповідно співвласником прибудинкової території, а в силу ч. ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
За змістом п. п. «а» п. 2 та п. п. «в» п. 8 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених Міністерством Житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства УРСР, Міністерством охорони здоровця УРСР від 17 червня 1980 року забороняється тримати собак і котів у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових площадках, горищах тощо).
За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України).
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктом 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.
Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
Враховуючи, що на даний момент собака відсутня на території домоволодіння, проте існує реальна небезпека повторного порушення відповідачем прав позивача, то суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкоди у користуванні ОСОБА_1 надвірною будівлею - вбиральнею (літера «В»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони ОСОБА_3 утримувати та розміщувати собаку в місцях загального користування домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
В той же час, позивачем не доведено та не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів, що саме відповідачем розміщена паросль винограду та металеві стовпчики на вході до сараю, а також те, що зазначені об'єкти перешкоджають вільному доступу та користуванню сараєм, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
При подачі позову ОСОБА_8 просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу та витрат на проведення експертизи (а. с. 30). В ході судового розгляду, позивач доказів понесення ним витрат на правничу допомогу суду не надав, у зв'язку з чим не наполягав на їх стягненні.
Отже, в силу ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем на оплату експертизи, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2 402, 40 грн.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, в дохід держави в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 80, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому порядку: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому порядку: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 надвірною будівлею - вбиральнею (літера «В»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони ОСОБА_3 утримувати та розміщувати собаку в місцях загального користування домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27 червня 2019 року.
Суддя О.В. Авраменко