Справа № 236/774/19
26 червня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Ткачова О.М.
при секретарі - Грицай Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,-
28.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області в якому просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок "А-1" загальною площею 51,3 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., з відповідними господарськими спорудами та будівлями: літня кухня "Б", сарай "В", льох "Г", душ "Д", сарай "Е", сарай "З", сарай "И", гараж "К", колонка №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Діброва, Лиманського району, Донецької області.
Позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, для участі в судовому засіданні не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник Об*єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області будучі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився , але надав суду заяву, в якій просив ухвалити рішення на розсуд суду та справу розглянути без його участі .
Судом при дослідженні письмових доказів по справі встановлено.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 (а.с. 12-13).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок "А-1", загальною площею 51,3 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., з відповідними господарськими спорудами та будівлями: літня кухня "Б", сарай "В", льох "Г", душ "Д", сарай "Е", сарай "З", сарай "И", гараж "К", колонка №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того спадщина відкрилася на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , та на земельну ділянку площею 0,4636 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , призначену для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за вищевказаною адресою і належала померлому на підставі державного акту серії НОМЕР_3 , виданого 12.01.2000 року Криволуцькою сільською радою і зареєстрованого у Книзі реєстрації держактів за №402 (а.с. 29).
Син позивача, ОСОБА_3 , відмовився від своєї 1/2 частки спадщини, тобто реалізував своє спадкове право (а.с. 102).
Для оформлення спадщини позивач звернулася до Лиманської державної нотаріальної контори, де 01.02.2019 року за реєстровим №287 їй державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори Семеновою І.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та на земельну ділянку площею 0,4636 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.02.2019 року № 120/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на цей будинок на ім'я спадкодавця (а.с. 15).
Згідно технічної документації спірний житловий будинок був побудований в 1957 році (а.с. 25).
Так згідно з архівними копіями сторінок книг погосподарського обліку Криволуцької сільської ради по с. Діброва, наданими архівним відділом Лиманської міської ради листом з додатками від 08.02.2019 року 05.07-07/19, в період з 1955 року по 1979 роки, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 зазначена в книгах погосподарського обліку з 1986року, за більш ранній період назва вулиці не зазначалась) значилась ОСОБА_4 (згідно даних обліку мати ОСОБА_2 ), аз 1980 року по 2015 рік головою домогосподарства значився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги своє право власності спадкодавець в БТІ не зареєстрував (не оформив).
Відповідно інформації КП "БТІ м. Слов'янськ" від 08.02.2019 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в бюро ні за ким не зареєстровано станом на 01.01.2013 року (а.с. 23).
Суд, дослідивши матеріали справи як докази, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Незаконність набуття права власності позивачем на майно, яке є предметом спору, не встановлено.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов*язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйнятття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Причиною звернення позивача з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість її, як спадкоємиці, яка прийняла спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такий випадок є характерним для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.Спірний житловий будинок був збудований в 1957 році, що підтверджується технічною документацією, виготовленою КП БТІ м. Слов'янськ. Земельна ділянка належала померлому на підставі державного акту серії НОМЕР_3 , виданого 12.01.2000 року Криволуцькою сільською радою і зареєстрованого у Книзі реєстрації держактів за №402.
Таким чином право позивача щодо визнання за нею права власності на це майно підлягає захисту, оскільки не визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначене майно та не отримання відповідного документу заважає їй володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Керуючись ст.3,11,15,16,182,328ЦК України, ст. 3,10, 13,258,259,264,265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Діброва, Краснолиманського району, Донецької області) право власності на житловий будинок "А-1" загальною площею 51,3 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., з відповідними господарськими спорудами та будівлями: літня кухня "Б", сарай "В", льох "Г", душ "Д", сарай "Е", сарай "З", сарай "И", гараж "К", колонка №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Діброва, Лиманського району, Донецької області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Краснолиманський міський суд Донецької області до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя -