Справа № 236/1021/19
26 червня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Ткачова О.М.
за участю секретаря - Грицай Н.І.
позивача- ОСОБА_1
представника позивача- ОСОБА_2
представника третьої особи- Голєва С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лиман цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
19.03.2019 року представник позивача ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа : Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів.
Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 з 27.06.2014 року по 28.03.2016 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час всі питання, щодо матеріального забезпечення дитини покладені на позивача ОСОБА_1 , батько дитини жодного разу не запропонував допомоги на виховання доньки, не цікавився життям та здоров'ям дитини. Таким чином, ОСОБА_4 свідомо нехтує своїми обов'язками щодо виховання та матеріального забезпечення своєї дитини, не бере участі у вирішенні її подальшої долі, не виявляє найменшої батьківської турботи, тобто батько повністю відсторонися від своєї неповнолітньої дитини. У зв'язку з викладеним позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на її утримання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, навели аргументи на підтримання своєї позиції, аналогічні вказаним у позовній заяві не заперечували проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, однак для участі в судовому засіданні не прибув, про наявність поважних для цього причин не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надав (а.с. 66).
Представник третьої особи: Органу опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, Голєв С.І., в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову, вважав що позбавлення відповідача батьківських прав не буде суперечити правам та законним інтересам дитини та її матері.
Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивача ОСОБА_1 , знає її з дитинства. Малолітня ОСОБА_3 знаходиться під постійним наглядом матері та своїх близьких родичів - бабусі та дідуся. Мати її матеріально утримує, займається її вихованням та розвитком. Батька дитини вона жодного разу не бачила, зі слів родичів допомоги на утримання дитини він не надає.
Беручи до уваги думку позивача та представника позивача, котрі не заперечували проти заочного вирішення справи, судом ухвалено рішення про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника третьої особи, свідка, дослідивши письмові матеріали по справі, встановив наступні обставини і визначив відповідні до них правовідносини.
27.06.2014року сторони зареєстрували шлюб (а.с. 12), що підтверджується рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 10.03.2016 року про встановлення факту реєстрації шлюбу(а.с.28,31), від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29,30), рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 28.03.2016 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 32). Після розірвання шлюбу донька проживає разом з матір'ю(а.с.18)
Позивач працює асистентом вчителя в Лиманській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5 Лиманської міської ради, має стабільний доход, житлом забезпечена(а.с.19,22,36-40). Крім того, позивач є студентом факультету спеціальної освіти 4 курсу заочної форми навчання Донбаського державного педагогічного університету(а.с.20).
Відповідно до характеристики від 25.01.2019 та акту від 29.01.2019, підписаної головою мікрорайону, завіреної печаткою Лиманської міської ради, ОСОБА_1 прописана та проживає в АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховується вдома. Позивач ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони. Батько дитини ОСОБА_4 не проживає, участі у вихованні дитини не приймає(а.с.24-25).
Згідно довідки про стан здоров'я дитини, виданої міською амбулаторією ЗПСМ м. Лиман(а.с.21) неповнолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здорова, на "Д" обліку не перебуває, на прийом до лікаря дитина звертається у супроводі матері.
Так, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. На даний час ОСОБА_4 разом з дитиною не мешкає, останнє відоме місце знаходження АДРЕСА_2 (а.с.16). Дитина мешкає разом з матір'ю - позивачем у справі ОСОБА_1 , яка займається їх вихованням.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного працівниками служби у справах дітей Лиманської міської ради від 31.01.2019, за адресою: АДРЕСА_1 , умови для проживання малолітньої дитини задовільні. В будинку, де проживає ОСОБА_1 з дитиною, створені всі умови для проживання, виховання, розвитку дитини. Для дівчинки є окрема кімната. Дитина в повній мірі забезпечена одягом і взуттям відповідно до віку та сезону, дитячими іграшками та книжками (а.с. 26).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з такого.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991року № 789-ХІІв усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови ПВСУ № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір'ю, батьком обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, не зважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Пунктом 16 Постанови ПВСУ № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007року роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення від виконання обов'язків по вихованню дітей знайшло повне відображення в поведінці відповідача, яка тривалий час не піклується ані про фізичний, ані про духовний розвиток дітей. Таким чином, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, які покладені на неї Конституцією України та сімейним законодавством, бо має змогу їх виконувати. При цьому судом не встановлено, що відповідачу будь-хто чи щось перешкоджало належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як вбачається з висновку № 5 від 14.02.2019 виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області "Про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", орган опіки та піклування Лиманської міської ради вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повністю усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні та матеріального утримання дитини(а.с.23).
Суду надано достатньо доказів, що відповідач ОСОБА_4 злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, внаслідок чого, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде суперечити правам та законним інтересам дитини.
Розглядаючи питання в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність чи відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тому суд дійшов висновку про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання його неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подачу позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 3).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову, покладається на відповідача.
Враховуючи, що судом ухвалено рішення щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в порядку ст. 3, 4 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 768,40 гривень.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 164, 166, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 83, 141, 200, 264-265, ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Луганськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , позбавити батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Луганськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкаючого по АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з 19.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Луганськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкаючого по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Луганськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкаючого по АДРЕСА_2 , судовий збір у дохід держави у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 (один) місяць.
Відповідач протягом тридцяти днів з дня проголошення.може подати до Краснолиманського міського суду Донецької області заяву про перегляд цього заочного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд.
Повний текст судового рішення виготовлений 26.06.2019 року.
Суддя -