Провадження № 2/235/1304/19
Справа №235/3428/19
26 червня 2019 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря Полуянчик В.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є в спільній частковій власності, про визнання права власності, -
В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, про визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до технічного паспорту на будинок, складеного КП «БТІ», до складу 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 , яка належить їй, входить: А-1-2-1 коридор площею 0,8 м: А-1-2-1 коридор площею 4,0 кв.м; А-1-2-2 вбиральня площею 1,3 кв.м; А-1-2-3 ванна ліцею 4.3 кв.м; А-1-2-4 передпокій площею 8,5 кв.м; А-1-2-5 житлова кімната площею 11,5 кв.м: А-1-2-6 житлова кімната площею 10,3 кв.м; А-1-2-7 передпокій площею 10,1 кв.м; А-1- 2-8 вітальня площею 22,4 кв.м; А-1-2-9 передпокій площею 13,3 кв.м; А1-1 Житлова прибудова; а4-1 тамбур; Б-1 літня кухня 1/2 частина; Е-1 убиральня; Ж-1 гараж; №1 огорожа.
Відповідачі по справі є співвласниками будинку АДРЕСА_2 : ОСОБА_2 належить 1/4 частина будинку, ОСОБА_3 - 1/4 частина будинку.
Вона бажає виділити у натурі свою частку із майна, що є у спільній частковій власності, а саме квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з надвірними будівлями і спорудами.
На підставі наведеного, позивач просить виділити їй в натурі із спільної часткової власності 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 , визнати за нею право власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 з АДРЕСА_2 , а саме: А-1-2-І коридор площею 0,8кв.м; А-1-2-1 коридор площею 4,0 кв.м; А-1-2-2 вбиральня площею 1,3 кв.м; А-1-2-3 ванна площею 4.3 кв.м; А-1-2-4 передпокій площею 8.5 кв.м; А-1-2-5 житлова кімната площею 11,5 кв.м; А-1-2-6 житлова кімната площею 10,3 кв.м; А-1-2-7 передпокій площею 10,1 кв.м; А-1-2-8 вітальня площею 22,4 кв.м; А-1-2-9 передпокій площею 13,3 кв.м; А1-1 житлова прибудова; а4-1 тамбур; Б-1 літня кухня 1/2 частина; Е-1 убиральня; Ж-1 гараж; №1 огорожа. Припинити право спільної часткової власності у неї на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала клопотання, в якому підтримала позовні вимоги, просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали клопотання, в яких позовні вимоги визнали повністю, просили справу розглянути за їх відсутності.
Визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до ч.4 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідний зміст спірних правовідносин.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.02.1997р., посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1473, ОСОБА_1 є власником 1/4 частини житлового будинку (квартира АДРЕСА_6 (а.с.6).
Право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_7 зареєстровано в Державному Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Красноармійськ» 27.06.1997 року під № 10411, реєстрова книга № 56 (а.с.7).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Москаленко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 724, ОСОБА_1 , є власником 1/4 частини житлового будинку (квартира АДРЕСА_4 (а.с.8).
Право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_8 зареєстровано в Державному Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Красноармійськ» 14.07.1999 року під № 10411, реєстрова книга № 56 (а.с.9).
Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_1 належить 1/2 частина будинку (а.с.10-12).
Згідно висновку ФОП ОСОБА_4 від 16 квітня 2019 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за технічними показниками 1/2 частина об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , є відокремленою має окремий вихід і може бути виділена в натурі (а.с.14).
Згідно частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути виділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільної майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ ( виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток праві власності на це майно.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні .Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Так, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181ЦКУкраїни та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією.
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
У частині другій статті 367 ЦК України визначено, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи частини квартири відокремлені одна від одної, облаштовані окремим входом, системи електропостачання, опалення, газопостачання, водопостачання і каналізації на даний час відокремлені по кожному із співвласників.
Ураховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства, які позивач не порушує, частка позивача в домоволодінні складається із конкретних приміщень, які ізольовані від приміщень іншого співвласника, має окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення, при цьому не порушуються права іншого співвласника, про що вона зазначила в позовній заяві, суд вважає, що позов слід задовольнити.
У зв'язку з визнанням позову відповідачами до початку розгляду справи по суті, згідно ч.1 ст.142 ЦПК України підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача
Відповідно до ст.ст.355, 364 ЦК України, керуючись ст.4, 19, 81, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Виділити ОСОБА_1 в натурі із спільної часткової власності 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , а саме: А-1-2-І коридор площею 0,8 кв.м; А-1-2-1 коридор площею 4,0 кв.м; А-1-2-2 вбиральня площею 1,3 кв.м; А-1-2-3 ванна площею 4.3 кв.м; А-1-2-4 передпокій площею 8,5 кв.м; А-1-2-5 житлова кімната площею 11,5 кв.м; А-1-2-6 житлова кімната площею 10,3 кв.м; А-1-2-7 передпокій площею 10,1 кв.м; А-1-2-8 вітальня площею 22,4 кв.м; А-1-2-9 передпокій площею 13,3 кв.м; А1-1 житлова прибудова; а4-1 тамбур; Б-1 літня кухня 1/2 частина; Е-1 убиральня; Ж-1 гараж; №1 огорожа.
Припинити у ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1414 (однієї тисячі чотирьохсот чотирнадцяти) гривень 93 копійок за квитанцією № 41 від 02.05.2019р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_9 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_10 .
Суддя Г.В. Назаренко