233 № 233/3862/19
18 червня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,
секретаря Теліціної О.О.,
за участю:
заявника -
представника заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та інтересах яких діє адвокат Маркіна Ольга Анатоліївна, заінтересована особа - Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження дитини, -
18 червня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту народження дитини, вказуючи, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в м. Донецьк Донецької області, ОСОБА_1 народила дитину - хлопчика. У зв'язку з тим, що вказана територія тимчасово непідконтрольна Україні внаслідок окупації, заявники не можуть зареєструвати в органах РАЦС народження дитини та отримати належне свідоцтво. Наявне у них медичне свідоцтво про народження дитини № 274, видане закладом охорони здоров'я на окупованій території, є недійсним та не створює правових наслідків. У Костянтинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у проведенні реєстрації народження їх дитини за таких умов було відмовлено. З метою отримання свідоцтва про народження дитини державного зразка заявники просять суд встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна, батьками якого являються ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та їх прежставник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, звернулися з заявами про розгляд справи за їх відсутності, в яких зазначили про підтримання заявлених вимог.
Представник заінтересованої особи - Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
З'ясувавши позицію заявника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають в шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
В силу ч.ч. 1, 3 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Судовим розглядом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою Узбекистану та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6), заявник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином Узбекистану та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 12) ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 11 грудня 1998 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
12 травня 2019 року щ 23 годині 20 хвилин в медичному закладі «Донецький республіканський центр охорони материнства і дитинства» ОСОБА_1 народила дитину - хлопчика вагою 4500 г, про що одержала медичне свідоцтво про народження дитини № 701 (а.с. 13). При цьому, оскільки документ, що підтверджує факт народження дитини, видано медичним закладом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, він є недійним і не створює правових наслідків відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
З метою реєстрації факту народження дитини отримання свідоцтва про народження дитини, представник заявника звернулася до Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області. Однак у реєстрації та отриманні свідоцтва про народження дитини у ОСОБА_1 їй було відмовлено на підставі невідповідності медичних документів про народження дитини встановленим вимогам законодавства України, що вбачається із відмови у проведенні державної реєстрації народження № 15.19-36/1642 від 03 червня 2019 року (а.с. 22).
Судом оглянуто надані заявниками на підтвердження своїх вимог копію обмінної карти на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 14-20), фотознімки, на яких зображені батьки з дитиною (а.с. 21).
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди маж бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявниця та її дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини чоловічої статі ОСОБА_4 м. Донецьк Донецької області, Україна, 12 травня 2019 року, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть заявникам можливість отримати свідоцтво про народження їх дитини, видане державним органом України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), від імені та інтересах яких діє адвокат Маркіна Ольга Анатоліївна (місцезнаходження: АДРЕСА_1 область, м. Слов'янськ, вул АДРЕСА_2 Олімпійська АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа - Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22021072), про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини чоловічої статі на ім'я - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна, у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Узбекистану, громадянки Республіки Узбекистан, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Узбекистану, громадянина Республіки Узбекистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені 18 червня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 27 червня 2019 року.
Суддя: