233 № 233/2542/19
06 травня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
за участю секретаря Аллік Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області Матвієнко Андрія Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
23 квітня 2019 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області Матвієнко Андрія Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДПО18 № 270360 від 18 квітня 2019 року. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18 квітня 2019 року відповідачем було винесено стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП за те, що він у вказаний день керував автомобілем OPEL VIVARO д/н НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав. Так, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Відповідачем грубо порушено вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема його було позбавлено можливості скористуватися правовою допомогою (стаття 268 КУпАП); під час винесення постанови та накладенні стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь моєї вини (стаття 33 КУпАП). Спірну постанову було винесено «на місці вчинення правопорушення». За таких умов, він не мав можливості скористатися правами, які передбачені ст.268 КУпАП. Просив суд, постанову відповідача від 18.04.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 с.121 КУпАП - скасувати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач сержант СРПП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровської області Матвієнко А.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 205 КАС України неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що 18.04.2019 року сержантом СРПП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровської області Матвієнко А.М. відносно позивача ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №270360.
За змістом даної постанови, ОСОБА_1 18.04.2019 року о 6 год. 10 хв. керував автомобілем OPEL VIVARO д/н НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю але своєчасно його не пройшов, та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст121 КУпАП. Постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с.6).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року, № 1217, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.
На підставі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 280 КУпАП передбачено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати усі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі п. 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП, забороняється керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право звернутися до суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Виходячи із закріпленого в ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи зі змісту вказаних норм, відповідач мав довести, чи мало місце адміністративне правопорушення та чи винен позивач у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Всупереч наведеним нормам суд вважає, що відповідач порушив права позивача.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП у щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.
Розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, відповідач не надав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідач не надав жодних доказів щодо спростування наведених висновків суду.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 270360 від 18.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області Матвієнко Андрія Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 270360 від 18 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, справу закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: старший сержант СРПП Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області Матвієнко Андрій Миколайович, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шевченко, буд. 51.
Суддя