Справа № 219/5373/18
Провадження № 2/219/174/2019
26 червня 2019 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Радченко Л.А.,
за участю секретаря Дубаніної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмута цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлутаційнно-ремонтний тепловий район м.Часів-Яр) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, за період з 01.04.2011 року по 01.11.2017 року, в розмірі 29262,88 грн., 3% річних - 2060,21грн., індексу інфляції - 11 195,11 грн., з тих підстав, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , останні протягом тривалого часу не виконують свої зобов'язання по сплаті отриманих послуг теплопостачання, в порушення вимог ст.ст.160,162 ЖК України.
Просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованості за послуги теплопостачання, за період з 01.04.2011 року по 01.11.2017 року, в розмірі 29262,88 грн., 3% річних - 2060,21грн., індексу інфляції - 11 195,11 грн.
У судове засідання представник позивача не з,явився, про час розгляду справи був повідомлений відповідно до ст. ст.128,129 ЦПК України, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить справу розглянути у його відсутність, тому, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторони позивача.
В судове засідання відповідачі не з,явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до ст. ст.128,129 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій позовні вимоги визначала частково, просить застосувати строк позовної давності та розглянути справу у її відсутність, тому, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів.
Відповідно до відзиву відповідача Плотніченко М.П., остання позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що позивач неякісно надає послуги по теплопостачанню у зв,язку з чим, відповідач неодноразово письмово зверталась до позивача щодо невідповідності температури повітря в приміщення квартири, про що були складені відповідні акти, також, зверталась до органів місцевої влади з проханням надати дозвіл на відключення від системи центрального теплопостачання, при цьому зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є неповнолітньою особою, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому, не можу бути відповідачем у справі. Також, просить скасувати нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги, оскільки, відповідач проживає в зоні АТО, тому, позивач не мав право її нараховувати. Крім того, зазначила, що з позовних вимог вбачається строк позовної давності, який вона просить застосувати (а.с.31-37).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено той факт, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та абонентом позивача (особовий рахунок 10880) (а.с.4,7,12), в якій зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а.с.12).
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.12.2017р. у прийняття заяви Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлутаційнно-ремонтний тепловий район м.Часів-Яр) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу було відмовлено (а.с.6).
Відповідно до ст.160 ЖК України повнолітні члени сім,ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за забов,язаннями, що випливають з договору найму.
Відповідно до ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з п.5 ч.2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Таким чином, споживач зобов'язаний оплатити отримані ним житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах, заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, виплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор від боржника має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими.
Разом з тим, відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 заборгованість за період з 01.05.2015р. по 25.05.2018р. становить 20646,57 грн. (а.с.71-72), на вказану суму позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, нарахована сума інфляції в розмірі 4461,33 грн. та 3% річних в сумі 920,22грн., з розрахунком якого погоджується суд, тому, вказана сума з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача згідно зі ст.ст.160,162 Житлового Кодексу України, оскільки, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою (а.с.38), тому, зазначена сума боргу не може бути стягнута з останнього згідно зі ст. 34 ЦК України.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що позивач безпідставно просить стягнути з неї 3% річних та втрати, пов,язані з інфляцією, оскільки, вона проживає в м.Часів-Яр Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, розташованих в зоні проведення антитерористичної операції, внаслідок чого, на думку відповідача, відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII пеня індексу інфляції та 3% річних не можуть бути стягнуті, з наступних підстав.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Згідно з п. п. 1, 6 ч. 2ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житво-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно ст.ст.66,67 Житлового кодексу України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ч. 1, 2 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов,язаний своєчасно вносити плату за житлово-комунальні послуги. Плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського фонду вносяться щомісячно.
Відповідно дост. 162 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов,язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли відносини, що породжують права та обов,язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, відповідач ними користується.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 527 ЦК України вказує, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов,язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем здійснене нарахування інфляційних втрат у розмірі 4461,33 грн., та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 920,22 грн.
Зобов,язання, що виникло між сторонами, є грошовим, тому наслідком їх невчасного виконання є застосування вимог ч.2 ст.625 ЦК України.
Посилання відповідача на ст. 8 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є також помилковим, оскільки відповідно до ст.8 ЗУ «Про тимчасові заходина періодпроведення антитерористичноїоперації» №1669-VIIвід 2 вересня 2014року в зоні проведення АТО введено мораторій на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги, але оскільки пеня має іншу правову природу ніж інфляційні нарахування та три відсотки річних доводи ОСОБА_1 не приймаються до уваги.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з цього слід підкреслити, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, розмір процентів за порушення грошового зобов,язання є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів; входить до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника; не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.
На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги в розмірі 20646 грн. 57 коп., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 4461 грн. 33 коп. та 3% річних в розмірі 920 грн. 22 коп.
В частині стягнення заборгованості в сумі 8616,31 грн., за період 01.04.2011р. до 01.05.2015р., позивачу слід відмовити, оскільки, згідно зі ст. 257 ЦК України минув строк позовної давності, відповідач ОСОБА_1 просить застосувати строк позовної давності і в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження переривання перебігу позовної давності.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265, 268, 356 ЦПК України, ст. ст.34, 256, 257, 467, 509,625 ЦК України, ст. 5, 9, 10,20,35 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.160,162 ЖК України, суд
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлутаційнно-ремонтний тепловий район м.Часів-Яр) (адреса знаходження: Донецька обл., м.Часів-Яр, вул.Привокзальна,2, ЄДРПОУ 05540860) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , іпн не відомо) про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлутаційнно-ремонтний тепловий район м.Часів-Яр) - 20646,57 суму боргу, індекс інфляції - 4461,33 грн., 3% річних - 920,22 грн., а також, 1078,52 грн. суму судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.А.Радченко