Справа № 823/1410/18 Головуючий у І інстанції - Тимошенко В.П.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
20 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії Позивачу в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.10.2017 року, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимальним розміром та строком.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії та є ветераном війни - інвалідом 2 групи, отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, призначену відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії І. Також, Позивач вважає, що у відповідності до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Для отримання такого перерахунку звернувся до Відповідача з відповідною заявою, проте отримав відмову в проведення перерахунку.
Рішенням Черкаський окружний адміністративний суд своїм від 20 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.10.2017 року виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року до моменту здійснення перерахунку.
У задоволенні решти позовних відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
10 травня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву в порядку статті 361 КАС України про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просив постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року за виключними обставинами, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
20 травня 2019 року на запит Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року надійшла адміністративна справа № 823/1410/18.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.
Розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яке застосовувалось судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, наявні передбачені ст.361 КАС України підстави для перегляду вказаного судового рішення за виключними обставинами.
З матеріалів справи вбачається, що з 26 по 30 квітня 1986 року Позивач виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав 29,41 ренген опромінення, що підтверджується довідкою Національної академії внутрішніх справ України від 30.07.1998 року № 310 (а.с.21).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААБ № 088576 позивачу 19.03.2013 року встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання так пов'язане з виконанням службових обов'язків із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14) та у відповідності до копії посвідчення серія НОМЕР_2 - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (а.с.12).
21 березня 2018 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.16).
Листом від 28.03.2018 року № 14/З-02 Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки він проходив строкову військову службу з 06.12.1983 року по 18.12.1985 року, а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась не під час проходження строкової військової служби, права на проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні (а.с.10).
Вважаючи таку відмову протиправною, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку, що громадяни з числа військовозобов'язаних в період проходження військових (спеціальних) зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями. Також, суд першої інстанції зазначив, що ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі. Оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а під час спеціальних зборів, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до вказаного Закону від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Тобто, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань; особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Так, право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічного висновку щодо одночасної необхідності дотримання вказаних вище критеріїв дійшов Верховний Суд в ухвалах від 08.05.2018 року №820/1148/18 та від 11.06.2018 року № 820/2589/18.
Позивач з 26 по 30 квітня 1986 року виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав 29,41 ренген опромінення, що підтверджується довідкою Національної академії внутрішніх справ України від 30.07.1998 року № 310.
Київський апеляційний адміністративний суд приймаючи постанову від 08 серпня 2018 року дійшов висновку про безпідставність доводів Позивача та суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки вказаною нормою Закону не врегульовані питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначено право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами, до яких позивач не відноситься.
25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, вимога ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року, тому колегія суддів, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів Позивача вважає, що слід застосувати ч. 2 ст. 9 КАС України, і зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року), саме з 25 квітня 2019 року.
При цьому, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01 від 06.09.2005 року; п. 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00 від 18.07.2006 року; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04 від 10.02.2010 року; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994 року, п. 29).
Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№ 1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, колегія суддів вважає, що Позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з 25 квітня 2019 року.
Колегія суддів наголошує, що станом на день звернення Позивача до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно колегія суддів не вбачає в його діях протиправності.
Разом з тим, оскільки станом на день перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року за виключними обставинами виникли підстави для перерахунку пенсії Позивача у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів доходить висновку, що з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов'язати ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1 січня відповідного року, саме з 25 квітня 2019 року.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає частковому задоволенню, шляхом скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року та ухвалення нової постанови, про скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331, 368, 369 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року за виключними обставинами - задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року скасувати.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 25.06.2019 року.