27 червня 2019 р. м. Харків Справа № 643/1788/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В. (повний текст складено 15.02.19) по справі № 643/1788/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України , третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Харківській області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати Наказ Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України за 15/5-6383 від 06.11.2015 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути у визначений законом термін подані ГУМВС України у Харківській області документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 позов залишено без задоволення.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, стверджуючи про порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що має право на одноразову грошову допомогу відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (затверджено постановою КМУ від 21.10.2015 №850.
В подальшому позивач направив до суду заперечення на відзиви та письмові пояснення, в яких посилається на практику Верховного Суду з аналогічних спірних правовідносин, зокрема, щодо неправомірності дій відповідача з належного розгляду його заяви про призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що інформація в надісланих документах для призначення одноразової грошової допомоги позивачу, невідповідність у зазначенні причини та діагнозу інвалідності унеможливила прийняття позитивного рішення. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа, Ліквідаційна комісія ГУМВС України, теж подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджує про відсутність наказу як правового акту індивідуальної дії за наслідками розгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, що є окремою і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Також, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення допомоги позивачу, оскільки його інвалідність не пов'язана з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманого під час виконання ним службових обов'язків.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, з врахуванням отриманих заяв від представників позивача та третьої особи. З врахуванням вимог ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата складання його повного тексту. Повний текст постанови суд апеляційної інстанції складає з дотриманням строків, визначених ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області у спеціальному званні прапорщика міліції, 12.01.2015 знаходився у щорічній відпустці.
У цей день, 12.01.2015, о 09:00 год. з позивачем стався нещасний випадок, обставини якого зафіксовані Актом за формою Н-5 та Актом спеціального розслідування нещасного випадку за дорученням від 02.07.2015 № 43 УДАІ ГУМВС України в Харківській області.
Згідно з відомостями перелічених документів судом з'ясовано, що
1. Відомості про потерпілого - прапорщик міліції ОСОБА_1 , інспектор ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області, на посаді з 22.09.2011;
2. Характеристика підрозділу, об'єкта (дільниці) та місця, де стався нещасний випадок - Рота ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області є структурним підрозділом УДАІ ГУМВС України в Харківській області. - Нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився поза службою в результаті своєї неуважності та власної необережності, на прилеглій території свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ;
3. Обставини, за яких стався нещасний випадок - 12.01.2015 інспектор ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області прапорщик міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку. В ході службового розслідування встановлено, що згідно постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту № 2 РДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області, 12.01.2015 прапорщик міліції ОСОБА_1 знаходився у черговій відпустці, того ж дня близько 09.00год. прапорщик міліції ОСОБА_1 йшов до свого гаражу та на прилеглій території свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 підсковзнувся на льоду впав, вдарився головою та втратив свідомість. Після чого його друг ОСОБА_2 відвіз його до 4-ї лікарні м. Харкова, де прапорщик ОСОБА_1 був госпіталізований на стаціонар. 12.01.2015 ОСОБА_1 повідомив про інцидент, що стався, командира взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Лактіонова О.П ОСОБА_3 з урахуванням того факту, що пригода сталася 12.01.2015 близько 09.00 год., означає, що ОСОБА_1 знаходився поза службою. В період 12.01.2015 по теперішній час ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному.
4. Причини нещасного випадку - Комісія організаційних та інших причин з боку керівництва УДАІ ГУМВС України в Харківській області не вбачає.
5. Висновок комісії - нещасний випадок із інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 ГУМВС України в Харківській області прапорщиком міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Даний нещасний випадок взяти на облік в УДАІ ГУМВС України в Харківській області та скласти акт за формою НТ (а.с.17-18).
Акт за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру прапорщика міліції ОСОБА_1 було затверджено заступником начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області 03.07.2015 (а.с.16).
Також 03.07.2015 начальником УДАІ ГУМВС України в Харківській області затверджено Висновок за матеріалами службового розслідування по факту отримання тілесних ушкоджень інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції ОСОБА_1 , яке мало місце 12.01.2015, згідно якого, службове розслідування за вказаним фактом припинено, та зазначено, що прапорщик міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків (а.с. 14).
Згідно з свідоцтвом про хворобу № 505, Військово-лікарська комісія ГУ МВСУ в Харківській області за розпорядженням Управління кадрового забезпечення 07.07.2015 здійснила медичний огляд ОСОБА_1 і дійшла висновків: діагноз і постанова Військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання: стан після ЧМТ (12.01.2015), струсу головного мозку з лікворно-гіпертензійним, вестибуло-атактичним синдромами, епісиндромом по типу petif mal. Гіпертонічна хвороба І ст., Но. Посттравматична часткова атрофія здорового нерва правового ока. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 12-13).
Відповідно до довідки № 015615 серія 10 ААА про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, виданої на підставі акту № 1082 огляду МСЕК, дата огляду ОСОБА_1 26.08.2015, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках : 70% одноразово за страховкою з 21.07.2015. Захворювання, так, пов'язано з проходження служби в органах внутрішніх справ (а.с. 11).
Згідно з випискою з акта огляду МСЕК № 104554 Гусєву Г.В. з 19.08.2015 встановлена друга група інвалідності та зазначено що хвороба пов'язана з проходження служби в органах внутрішніх справ. У п. 8 виписки вказано захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У п. 12 цієї виписки вказаний діагноз: "закрита черепно-мозкова травма (12.01.2015), струс головного мозку" (а.с.11).
Гусєв ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . звернувся до начальника ГУМВС України в Харківській області із заявою (рапортом) від 27.10.2015, в якому просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням ІІ групи інвалідності, посилаючись на довідку МСЕК, свідоцтво про хворобу, висновок службового розслідування (а.с. 9).
З матеріалів справи вбачається, що матеріали звернення позивача супровідним листом від 28.10.2015 були спрямовані заступникові начальника ДФЗБО МВС України для прийняття рішення по суті призначення виплати (а.с.62).
Листом від 06.11.2015 №15/5-6383, відповідач, МВС України в особі заступника начальника даного ДФЗБО повернув матеріали звернення позивача з огляду на те, що втрата працездатності установлена від травми, яка не пов'язана з виконанням службових обов'язків та невідповідністю причини інвалідності діагнозу (а.с. 63).
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що чергова відпустка за своєю правовою природою, суттю та змістом підлягає включенню у календарний час проходження особою публічної служби в органах внутрішніх справ, але не є самим проходженням такої служби у цілях застосування ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», адже не обмежує фізичну особу - громадянина у місці її проведення, обставинах та умовах організації відпочинку.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що не знаходить ознак невідповідності закону оскарженого рішення МВС України про відсутність підстав про призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850.
Зважаючи на факт звільнення позивача за п. 63 «Б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу), згідно наказу Головного управління МВС України в Харківській області від 21.07.2015 № 352 о/с, саме ці норми законодавства мають бути застосовані до спірних правовідносин сторін.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13.02.2018 у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17, від 31.01.2019 у справі № 822/1883/18, від 28.02.2019 у справі № 816/1699/18, та від 28.03.2019 у справі № 296/10138/16-а.
В той же час, згідно пункту 9 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Надаючи оцінку діям Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, колегія суддів зазначає, що у відповідності до Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.
Повернення ж документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно ОСОБА_1 , ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення. Лист МВС України в особі заступника начальника ДФЗБО від 06.11.2015 №15/5-6383 не є рішенням, в розумінні приписів Порядку № 850.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17, від 13.06.2019 у справі № 826/6354/18.
Відтак, у зв'язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача відповідного рішення, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами щодо ОСОБА_1 та прийняти рішення, у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 10.10.2018 у справі № 733/1290/16-а, від 19.02.2019 у справі № 802/498/18-а та від 28.02.2019 у справі № 816/1699/18.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що відповідач, керуючись вичерпним переліком випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначених у Порядку № 850, має прийняти відповідне рішення, що є його відповідним дискреційним повноваженням.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 01.08.2018 у справі № 750/5060/17, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у спірних правовідносинах Міністерство внутрішніх справ України щодо повернення висновку та документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пункту 70 рішення у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, без прийняття відповідного рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду судового рішення, вимоги ст. 139 КАС України, обставини звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі № 643/1788/18 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, без прийняття відповідного рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, шляхом прийняття відповідного рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал
Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 27.06.2019.