ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 червня 2019 року № 826/12553/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_2 , яка складала 13 081,47 грн., починаючи з 16.03.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її чоловік, ОСОБА_2 отримував пенсію за віком у розмірі 13 081,47 грн. У зв'язку із смертю чоловіка з 16.03.2018 позивачу призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника. Позивач 05.06.2018 звернулась до відповідача із заявою про надання пояснень щодо розрахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника та здійснення відповідного перерахунку пенсії, проте їй було незаконно відмовлено у перерахунку пенсії.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спеціалістами управління належним чином розглянуто надані позивачем документи та встановлено, що пенсійна справа померлого чоловіка позивача знаходиться на окупованій території України, а тому при переведенні на пенсію по втраті годувальника стаж було зараховано згідно оригіналу трудової книжки померлого чоловіка, а в розрахунок пенсії не зарахована заробітна плата в зв'язку з тим, що відсутній оригінал пенсійної справи годувальника та відповідно оригінал довідки про заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
ОСОБА_1 на момент звернення до суду з даною позовною заявою перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримувала пенсію за віком.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб 27.09.1980 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_2 про що свідчить копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 .
В зв'язку зі смертю чоловіка, позивач як непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлого, 16.03.2018 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про припинення виплати їй пенсії за віком та призначення/перерахунок пенсії по втраті годувальника.
Проте, відповідно до розпорядження № 318632 від 18.07.2018 відповідачем зроблено перерахунок пенсії за віком померлого чоловіка позивача, у зв'язку з чим розмір пенсії за віком померлого чоловіка позивача склав 4 548,27 грн., замість 13 081,47 грн., яку ОСОБА_2 отримував при житті. А тому, розмір пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника було розраховано відповідачем у розмірі 2 274,14 грн.
Не погоджуючись з таким розрахунком пенсії у зв'язку з втратою годувальника, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про надання пояснень щодо розрахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника та здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до чинного законодавства.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.06.2018 № 23704/02/11-2125 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У вказаному листі зазначено, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 35 років 4 місяців 27 днів та заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 19.04.2011. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,35333, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,41956, таким чином розмір пенсії покійного чоловіка склав 4 548,27 грн. Отже, розмір пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника склав 4 528,27 грн. х 50%=2 274,14 грн.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на вибір пенсії передбачено статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, з інвалідності, за втрати годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму ОСОБА_3 (Революції Гідності ), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;
б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно з частиною першою статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.
Відповідно до положень частини першої статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.
Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до дня смерті отримував пенсію у розмірі 13 081,47 грн.
Таким чином, розмір пенсії позивачу повинен був визначений згідно зі статтями 37, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в залежності від того доходу (пенсії), який мав годувальник на час настання смерті у лютому 2018 року.
Також за правилами частини другої статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право членів сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що визначена за правилами статті 37 вказаного Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відтак, суд вважає за можливим зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_2 , яка складала 13 081,47 грн., починаючи з 16.03.2018.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_2 , яка складала 13 081,47 грн., починаючи з 16.03.2018.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян