ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 червня 2019 року № 826/11871/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про визнання незаконними та скасування рішень.
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, оскаржуваним наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві необґрунтовано накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідач свої заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що дисциплінарне стягнення щодо позивача накладено повноважною особою на підставі висновку службового розслідування та з дотриманням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, відтак, відповідач стверджує, що Головне територіальне управління юстиції у м. Києві при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності дотримувався Закону України «Про державну службу» та діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідач зазначає, що твердження позивача про порушення строків його ознайомлення з наказом є хибними, оскільки його було ознайомлено не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2017 року відкрито провадження у справі №826/11871/17 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до судового розгляду на 14 листопада 2017 року, яке в подальшому було відкладено на 28 листопада 2017 року.
У судовому засіданні 28 листопада 2017 року суд зобов'язав відповідача надати додаткові докази, у зв'язку з чим, у судовому засіданні оголошено перерву до 18 грудня 2017 року.
В подальшому, 18.12.2018 суд на підставі ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті та ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2018 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду 20 червня 2019 року відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог та повернуто ОСОБА_1 уточнену позовну заяву.
Таким чином, суд розглядає справу у межах первісних позовних вимог ОСОБА_1 від 20 вересня 2017 року.
Разом з тим, суд зазначає, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, 22.12.2016 р. до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшло доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №Г-26707/20.5 про витребування виконавчого провадження №30657361 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-7123 від 12.01.2012.
Згідно з даним Дорученням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доручив провести перевірку матеріалів виконавчого провадження, що перебуває на виконанні у Деснянському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до вимог ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання листа Деснянського районного суду м. Києва №2-7123 від 12.01.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 1161484,83 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою про перевірку матеріалів виконавчого провадження №131 від 28.11.2016 заступником начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйовим О.В., на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 21.11.2016 №Г-26707/20.5 проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження №30657361 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-7123 від 12.01.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 1161484,83 грн.
За результатами зазначеної перевірки, постановлено, що дії державних виконавців Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 при виконанні виконавчого провадження №30657361 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.11, 28, 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, дії державного виконавця ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження №30657361 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.18,48,50,61 Закону України «Про виконавче провадження» та вимоги ІХ Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2017 року до Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла інформаційна довідка щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця Деснянського районного відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 та запропоновано застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
За результатом поданих матеріалів Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у м. Києві запропоновано відкрити дисциплінарне провадження та підставі ч.1 ст.71 Закону, провести службове розслідування щодо наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень щодо державних службовців, серед яких, зокрема, державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, Наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 06.02.2017 №91/6 «Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 » відкрито дисциплінарне провадження.
Наказом начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві Куценком С.І. №245/в від 05.04.2017 «Про проведення службового розслідування» ініційовано проведення службового розслідування з 05.04.2017 по 07.04.2017 щодо дотримання вимог чинного законодавства державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 та подано на розгляд голові дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві Равлюку А.Г .
З матеріалів справи вбачається , що відповідно до Висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у діях державного виконавця ОСОБА_1 вбачається дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, у зв'язку з чим, Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у м. Києві рекомендувала застосувати до державного виконавця ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Наказом від 14.04.2017 №93/05 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » оголошено захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні, економічні та соціальні умови реалізації громадянами України права на державну службу врегульовані Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про державну службу", державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина перша статті 5 Закону).
Статтею 8 Закону визначені основні обов'язки державного службовця.
1. Державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки;
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Статтею 64 Закону України "Про державну службу" встановлено дисциплінарну відповідальність державного службовця за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначено статтею 65 Закону.
Так, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
2. Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Разом з тим, статтею 66 Закону передбачено види дисциплінарного стягнення та загальні умови їх застосування. Так, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
При цьому, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII).
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що при невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень державному службовцю може бути оголошена догана.
Наявні у справі докази свідчать, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача стало Доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №Г-26707/20.5 про витребування виконавчого провадження №30657361 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-7123 від 12.01.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою про перевірку матеріалів виконавчого провадження №131 від 28.11.2016 заступником начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйовим О.В., на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 21.11.2016 №Г-26707/20.5 проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження №30657361 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-7123 від 12.01.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 1161484,83 грн.
Відповідно до даної Постанови позивача зобов'язано вчинити наступні дії:
- направити запит до Регіонального сервісного центру МВС м. Києва (про хід виконання постанови про розшук майна боржника від 12.12.2016 №24/7);
- провести перевірку реєстрації транспортних засобів за боржником ( від 07.12.2016 №24/7);
- направити вимогу про допуск виконавця до житлового приміщення, а саме: кв. АДРЕСА_1 (на 23.01.2016р. об 16-00 год.);
- направити запити до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України (запит від 08.12.2016 р.);
- винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрати виконавчого провадження;
- винести подання про встановлення тимчасового обмеження боржника у виїзді за межі України;
- винести та направити до правоохоронних органів подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
Дії державного виконавця ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження №30657361 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.18,48,50,61 Закону України «Про виконавче провадження» та вимоги ІХ Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.
Пунктом 2 даної Постанови передбачено, що дії державного виконавця ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження №30657361 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.18,48,50,61 Закону України «Про виконавче провадження» та вимоги ІХ Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.
Пунктом 3 вказаної постанови зобов'язано начальника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ніколаєву С.В. організувати подальше виконання виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з Пояснень Державного виконавця Деснянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 від 13.12.2016, що наявні в матеріалах справи, позивач вказав, що зазначені недоліки усунуті шляхом направлення запиту до Регіонального сервісного центру МВС м. Києва про хід виконання постанови про розшук майна боржника (від 12.12.2016 №24/7), перевірку реєстрації транспортних засобів за боржником ( від 07.12.2016 №24/7), направлення вимоги про допуск виконавця до житлового приміщення, а саме: кв. АДРЕСА_1 (на 23.01.2016р. об 16-00 год.), направлено запити до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України (запит від 08.12.2016 р.), винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрати виконавчого провадження, винесено подання про встановлення тимчасового обмеження боржника у виїзді за межі України та винесено та направлено до правоохоронних органів подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
Наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 05.04.2017 №245/6 «Про проведення службового розслідування» ініційовано проведення службового розслідування щодо дотримання вимог чинного законодавства державним виконавцем Деснянського районного відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1.
В подальшому, наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві №91/6 від 06.02.2017 відкрито дисциплінарне провадження по фактам, викладених в інформаційній довідці В.о. начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Озадовського Р.Ю. від 12.07.2016.
Надалі, сформовано пропозицію комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що, в свою чергу, і було підставою для прийняття спірного наказу.
Відповідно до Висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» за результатами службового розслідування стосовно державного виконавця начальника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року.
Зі змісту оскарженого наказу встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани став висновок дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» за результатами службового розслідування стосовно державного виконавця начальника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1, пояснення ОСОБА_1 , згода Первинної Профспілкової організації органів державної виконавчої служби міста Києва, Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу».
Суд зазначає, що у ст. 8 Закону № 889-VIII перераховано обов'язки державного службовця:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки;
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Суд зазначає, що законодавство покладає на державних службовців більшу кількість обов'язків. Зокрема, крім перелічених, до службових обов'язків теж на лежать: додержуватися порядку та умов проходження державної служби, не допускати вчинків, не сумісних із цим статусом; у службовій діяльності бути чесним, об'єктивним та дотримуватись присяги; виявляти повагу до керівників і один до одного, не вчиняти дій, що можуть призвести до приниження честі та гідності громадян, втрати незалежності та об'єктивності під час виконання службових обов'язків; зберігати державну таємницю, конфіденційну, а також іншу охоронювану законом інформацію, що є власністю держави, фізичних та юридичних осіб; бути взірцем виконання службових обов'язків, виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність.
Конкретні обов'язки за посадою (тобто посадові обов'язки), що деталізують обов'язки окремих категорій державних службовців, визначаються положеннями, статутами, посадовими інструкціями. Тобто посадові обов'язки є спеціальними, вони визначають, наприклад, конкретні правила поводження з документами, порядок ведення управлінського процесу тощо.
Отже, поняття «службові обов'язки» і «посадові обов'язки» співвідносяться як загальне і спеціальне, пов'язані між собою та взаємопроникають один в одного. Посадові обов'язки є вужчою категорією, так як залежать від виду діяльності державного службовця та є різними для кожної із посад державних службовців.
Таким чином суд зазначає, що дисциплінарним проступком державних службовців є невиконання чи неналежне виконання саме службових обов'язків, тобто як загальних обов'язків, що встановлені для всіх державних службовців незалежно від посадових обов'язків.
З наявного в матеріалах справи Висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця (державного виконавця ОСОБА_1) дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності вбачається, що виявлена бездіяльність державного виконавця ОСОБА_1 порушує вимоги чинного законодавства, які регулюють виконання судових вимоги чинного законодавства, які регулюють виконання судових рішень та інших вимог виконавчих документів, порушує права сторін виконавчого провадження, створює негативне враження про загальну роботу Відділу, суттєво впливає на загальні показники роботи Відділу, провокує надходження скарг на бездіяльність державного виконавця.
Також виявлене порушення є вчиненням дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії та бездіяльності, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.
Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов'язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення (п. 4 розділу ІІ Правил ).
Згідно з положеннями ч.1 ст.67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є належним чином встановлений факт вчинення особою дисциплінарного проступку, порушення вимог чинного законодавства, неналежного виконання своїх службових обов'язків, тощо.
Як вже зазначено, оскаржений наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності містить обґрунтування порушення позивачем приписів п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме: за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручення керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Так, відповідно до ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Суд зазначає, що позивачем не спростовано доводів відповідача щодо невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручення керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого наказу від 14.04.2017 №93/05 про оголошення догани позивачеві.
Суд ставиться критично до твердження позивача щодо дискримінаційних дій та неупередженого ставлення до нього, адже Постановою №131 чітко формульовані порушення саме державним виконавцем ОСОБА_1, оскільки, як зазначає сам позивач, дане виконавче провадження було прийнято до його провадження на дільницю №7 28.02.2016 року, та подальший перерозподіл не відбувався.
Крім того, суд не приймає твердження позивача щодо порушення порядку ознайомлення з оскаржуваним наказом, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 14.04.2017 №2/39/308 державному виконавцю Ельбабаєву Б.Б. повідомлено, що відповідно до Наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.04.2017 №93/05 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » до нього застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани, та надіслано копію даного Наказу.
З матеріалів справи вбачається, що з даним Наказом позивач ознайомився 18.04.2017 року, про що свідчить відмітка про ознайомлення, підпис та дата.
Відповідно до листа Мінсоцполітики України від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», яким передбачено, що 16 квітня 2017 року - Пасха, припадає на неділю, отже понеділок 17 квітня є вихідним відповідно до ст.67 КЗпП.
Додатково суд зазначає, що відповідно до статті 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Відтак, наступним робочим днем вважається 18 квітня 2017 року.
А отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено строку ознайомлення з оскаржуваним наказом, оскільки його було ознайомлено не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо скасування Висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» за результатами службового розслідування стосовно державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 від 14.04.2017 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
При цьому, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
Виходячи з наведеного в сукупності суд дійшов висновку про те, що висновок Висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» за результатами службового розслідування стосовно державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 від 14.04.2017 року не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, відповідно, не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим не є предметом публічно-правового спору, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Також Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 2) визначені засади, з дотриманням яких здійснюється виконавче провадження, а саме:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
З огляду на те, що позивач є державним виконавцем, державним службовцем, тобто зобов'язаний сумлінно та неухильно дотримуватися Конституції та Законів України, його службова поведінка не повинна шкодити авторитету органу, на який покладено функцію примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), суд погоджується з позицією відповідача про неналежне виконання позивачем службових обов'язків та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
На підставі вищевикладеного з урахуванням критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень ( ч. 2 ст. 2 КАС України) суд дійшов висновку про правомірність винесення спірного наказу начальником Головного територіального управління юстиції у м. Києві №93/05 від 14.04.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 та оголошення йому догани.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, за підсумком наведеного суд приходить до висновку, що спірний наказ прийнятий в порядок, спосіб та в межах наданих відповідачу повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, витрати по сплаті судового збору на її користь стягненню не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
Відповідач - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374)
Суддя Н.М. Клименчук