П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 червня 2019 р.м. ОдесаСправа № 540/690/19
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 2 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, вчинені в рамках виконавчого провадження №57094278, скасувавши постанову про арешт майна боржника від 26.03.2019 року у ВП №57094278.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова державного виконавця про арешт майна боржника прийнята в межах виконавчого провадження, яке відкрито з порушенням чинного законодавства. Зокрема, позивач зазначає, що на виконання державному виконавцю поданий виконавчий документ, який не відповідає вимогам ст.ст. 4, 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки підписаний неуповноваженою особою, та не містить даних про строк його пред'явлення до виконання. Зазначені обставини свідчать про те, що всі подальші рішення виконавця, а саме про арешт майна боржника є неправомірним, у зв'язку із чим підлягає скасуванню в судовому порядку.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 2 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального і процесуального права, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, але у судове засідання не з'явились, з огляду на достатність доказів для вирішення справи за наявними матеріалами, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, постановою начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області від 05.06.2018 року №401/21-22-13-06/3056702306-ДФС-ФС накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 2 233 800 грн.
28.08.2018 року Головне управління Держпраці у Херсонській області звернулось до Корабельного районного відділу ДВС м. Херсона із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 29.08.2018 року головним державним виконавцем Корабельного районного відділу ДВС м. Херсона винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57094278 з виконання постанови Головного управління Держпраці у Херсонській області від 05.06.2018 року №401/21-22-13-06/3056702306-ДФС-ФС про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави коштів у сумі 2 233 800 грн.
Вказана постанова державного виконавця 30.10.2018 року оскаржена представником боржника до начальника Корабельного районного відділу ДВС м. Херсона.
Розглянувши скаргу, начальник Корабельного районного відділу ДВС м. Херсона відмовив у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження, роз'яснивши боржнику право на звернення до суду із відповідним позовом.
Постановами від 23.01.2019 року, від 04.02.2019 року начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, головного державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС м. Херсона виконавче провадження №57094278 передане для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Постановою від 11.02.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області прийняте виконавче провадження №57094278.
Разом з цим, в межах виконання виконавчого документа державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренком М.Ю. 26.03.2019 року прийнято постанови ВП №57094278 про арешт коштів боржника та арешт майна боржника.
Не погоджуючись із постановою державного виконавця, посилаючись на її безпідставність та невідповідність чинному законодавству, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для його задоволення.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у зв'язку із чим згідно із п. 1 ч. 2 вказаної статті Закону зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ст. 56 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення арешту на майно та кошти, які перебувають на рахунках, боржника.
При цьому, арешт майна направлений на фактичне виконання виконавчого документа, тобто сприяє примусовому провадженню.
Судом першої інстанції вірно враховано, що прийняття державним виконавцем рішення про арешт майна боржника відбувається після відкриття виконавчого провадження та направлений на реальне виконання виконавчого документа.
Водночас, позивачем не оскаржено у встановленому порядку постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження, а зміст адміністративного позову не містить будь-яких обґрунтувань щодо порушення виконавцем вимог закону під час винесення рішення про арешт майна боржника.
Разом з цим, як вірно враховано судом першої інстанції відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 10 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII рішення державного виконавця є відповідним заходом примусового виконання виконавчого документа, а згідно із ст.ст. 56 18 вказаного Закону його застосування - відповідною компетенцією, законодавчо встановленою функцією виконавця.
Враховуючи наведене, з огляду на те, що арешт майна боржника застосовано державним виконавцем із дотриманням чинного законодавства, а позивачем не наводяться обставини, що свідчать про неправомірність саме заходу примусового виконання, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 139, 272, 287, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 2 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
М.П. Коваль