27 червня 2019 р. Справа №480/1860/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року до лютого 2018 року;
- зобов'язати відповідача виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року до листопада 2018 року у сумі 55504 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот чотири ) грн. 38 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що він з 12.02.2015р. до 13.11.2018р. проходив військову службу спочатку по мобілізації, а потім - за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Проте, починаючи з липня 2015 року, до лютого 2018 року відповідач не здійснював виплату належних йому сум індексації грошового забезпечення. Зокрема, з наданого відповідачем витягу з розрахунково-платіжної відомості слідує, що за вказаний період загальний розмір нарахованої, але не виплаченої індексації грошового забезпечення становить 55504грн.38коп, що є протиправним з огляду на норми, викладені в ст.43 Конституції України, п.2, п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, ч.3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.2, п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року.
Ухвалою суду від 30.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
19.06.2019 представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву (а.с.32-35), у якому зазначив, що виплата індексації заробітної плати здійснюється виключно в межах фінансових ресурсів на відповідний рік. Враховуючи вимоги Закону України "Про державний бюджет України на 2015-2017 роки" було значно зменшено та затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України, внаслідок чого адміністрацією Державної прикордонної служби України були видані накази, пункт 10 яких передбачає: «Утримання чисельності військовослужбовців і працівників та фактичні видатки на грошове забезпечення і заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, здійснювати лише в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати». Згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. У задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що позивач проходив військову службу у період з 12.02.2015 року до 13.11.2018 року (а.с.12), в тому числі за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - з 13.04.2016р. (а.с.13).
Згідно з копією витягу з розрахунково-платіжної відомості з червня 2015 року до листопада 2018 року, доданого до листа Сумського прикордонного загону від 07.05.2019р. (а.с.17) за наслідками розгляду запиту ОСОБА_1 , індексація не нараховувалась і не виплачувалась позивачу (а.с.18-28).
Надаючи правову оцінку спірну правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтями 2, 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Частиною 2 ст. 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-ХІІ).
Згідно з вимогами пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Отже, посилання відповідача на відсутність закладення до бюджету коштів для виплати індексації, суд не приймає до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
В ст. 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною 3 ст. 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 33 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. У період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною 5 ст. 95 КЗпП України.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (п. 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (п. 2.3).
Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Не нарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
У даному випадку позивач має право на індексацію грошового забезпечення та виплату належних йому сум, оскільки питання індексації заробітної плати врегульовано Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").
Відповідач не надав суду докази того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення.
Крім того, відповідач не надав докази того, що він протягом 2015-2017 років звертався до відповідного органу щодо виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.
Таким чином, відповідач протиправно не нараховував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року до лютого 2018 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту позову вбачається, що позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати йому індексації грошового забезпечення. Суд зазначає, що не виплата індексації грошового забезпечення є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а також зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року до листопада 2018 року.
Крім того, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, визнавши бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення протиправною не тільки за період з липня 2015 року до лютого 2018 року, а визнавши бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року до листопада 2018 року, оскільки з копії витягу з розрахунково-платіжної відомості вбачається, що індексація не нараховувалася на не виплачувалася протягом липня 2015 року - листопада 2018 року.
Щодо суми індексації грошового забезпечення у розмірі 55504 грн. 38 коп., яку просить стягнути позивач, суд зазначає, що згідно з копією витягу з розрахунково-платіжної відомості з червня 2015 року до листопада 2018 року вказана сума не була нарахована та здійснення нарахування сум індексації є виключними дискреційними повноваженнями відповідача і у разі здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням певних методик та показників для такої індексації судом останній фактично підмінить відповідні функції іншого органу, що є неприпустимим, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд вважає, що є позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат необхідно відмітити, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався (а.с.16).
Тому підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року до листопада 2018 року.
Зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року до листопада 2018 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2019
Суддя О.О. Осіпова