25 червня 2019 р. Справа №480/1484/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держеокадастру у Сумській області, згідно листа від 1 квітня 2019 року №О--3481-2312/21-19, щодо не надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем листом від 01.04.2019 №О--3481-2312/21-19 було відмовлено у задоволенні її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пославшись при цьому на підстави, які не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області ухиляється від прийняття рішення, встановленого ст. 118 Земельного кодексу України, тому просить зобов'язати його надати такий дозвіл.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання зазначеної ухвали представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області на звернення позивача листом від 01.04.2019 повідомило, що на виконання окремого доручення Голови Держземагентства України від 01.07.2014 №349/3-14-01 ГУ Держгеокадастру у Сумській області проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України. Земельна ділянка, зазначена на доданих графічних матеріалах, буде зарезервована для подальшої передачі ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства та про резерв даної земельної ділянки Головним управлінням направлено листи до Дяківської сільської ради та Буринської районної державної адміністрації з наданням відповідних графічних матеріалів.
Зазначає, що оскільки листом від 01.04.2019 було надано відповідь позивачу на її заяву, то недотримання форми відповіді не може розцінюватися як бездіяльність.
Крім того зазначила, що вимога зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов'язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечувала проти доводів, викладених у відзиві відповідачем, підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.02.2019 позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.11). До заяви додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія паспорту та коду заявника.
Листом від 01.04.2019 № О--3481-2312/21-19 відповідач повідомив позивача, що на виконання плану заходів визначених Планом - графіком дій, що створений з метою належного виконання окремого доручення Голови Держземагентства України від 01.07.2014 №349/3-14-01, доручення першого Віце-прем'єр-міністра України від 10.06.2014 №20815/1/1-14 щодо поширення ініціативи Держземагентства України в частині забезпечення реалізації конституційних прав військовослужбовцями строкової військової служби, осіб рядового і начальницького складу, працівників та службовців, які беруть безпосередньо участь в антитерористичних операціях і забезпечені правопорядку на державному кордоні на безоплатне одержання у власність земельних ділянок, ГУ Держгеокадастру у Сумській області проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України.
Враховуючи лист Дяківської сільської ради від 06.03.2019 №8 земельна ділянка, зазначена на графічних матеріалах, доданих до звернення, буде включена в перелік земельних ділянок, зарезервованих для подальшої передачі ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства.
Також у листі було зазначено, що про резерв даної земельної ділянки Головним управлінням направлено листи до Дяківської сільської ради та Буринської районної державної адміністрації з наданням відповідних графічних матеріалів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви. Однак, жодної з наведених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено.
Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , повинен був прийняти одне з двох рішень або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.
Однак, у листі від 01.04.2019 № О--3481-2312/21-19 відповідач, без посилання на будь-які норми, визначені Земельним кодексом України для розгляду таких звернень, повідомив позивача з посиланням на доручення Голови Держземагентства України від 01.07.2014 №349/3-14-01, доручення першого Віце-прем'єр-міністра України від 10.06.2014 №20815/1/1-14 та на лист Дяківської сільської ради від 06.03.2019 №8 про те, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України.
Однак, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу Україну.
Крім того, листом Дяківської сільської ради від 06.03.2019 №8 Дяківська сільська рада висловила своє погодження щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 31).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою згідно листа від 01.04.2019.
Суд зазначає, що надання ГУ Держгеокадастру у Сумській області відповіді позивачу на її заяву листом від 01.04.2019, є формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування відмови відповідача, викладеної у листі від 01.04.2019, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги в цій частині задовольнити та визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, викладену у листі від 01.04.2019 № О--3481-2312/21-19.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 768,40 грн., сплаченого нею за подання позовної заяви згідно квитанції від 17.04.2019 (а.с.4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 01.04.2019 №О--3481-2312/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько