ЄУН 193/582/19
Провадження № 2/193/312/19
24 червня 2019 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Шумської О. В.
за участі секретаря Мельникової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між нею та відповідачем був укладений шлюб 15 липня 2010 року.
Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідача від іншого шлюбу є донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на даний час є повнолітньою, в тім з заробітної плати відповідача з березня почали відраховувати 50% від заробітної плати на сплату заборгованості, яка виникла за минулі роки. У зв"язку з чим чоловік позивача перестав допомогати та приносити додому гроші. За квітень 2019 року взагалі не надавав матеріальну допомогу на утримання нашої спільної дитини. Таким чином порушуються права ОСОБА_4 , 2011 року народження. Відповідач працює на посаді - начальника інженерно-експлуатаційного відділу ДУ "Софіївська виправна колонія (№45)" с.Макорти Софіївського району, Дніпропетровської області.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні присутніми не були, про розгляд справи були повідомленні належним чином, клопотань та заяв до суду не надходило.
Відповідач до суду не з"явився, про час та розгляд справи був належним чином повідомлений, заяв та клопотань до суду не надходило.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації було зроблено запис за №56 (а.с.7). Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації було зроблено запис за № 12 (а.с.6). Як зазначено в позовній заяві, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач - фізично здорова людина, працездатний, та може надавати допомогу на утримання дитини до його повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 06 травня 2019 р., оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 , щомісячно аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та допустити рішення до негайного виконання в межах сум платежів за один місяць, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 06 травня 2019 року.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , уродженця м.Запоріжжя, який проживає: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , яка народилася с.Криничувате, Софіївського району Дніпропетровської області, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , уродженця м.Запоріжжя, який проживає: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) (одержувач є ГУК у м.Києві/м. Київ /22030106, розрахунковий рахунок 31211256026001, код за ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача казначейство України (ЕАП)).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Шумська О.В.