Ухвала від 24.06.2019 по справі Н/879/9/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 р.Справа № Н/879/9/17

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Старосуд М.І., судді Яковенко М.М., Лях О.П.) від 16.11.2016 року (повний текст постанови складено 21.11.2016 року) по справі № 820/1902/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області по внесенню до ІС "Податковий блок" показників податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПрАТ "Харківській коксовий завод" за вересень 2014 року, що внесені на підставі висновків Акту перевірки №544/20-38-22-01-04/24481702 від 14.02.2015 року.

Зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити в ІС "Податковий блок" самостійно задекларовані показники податкової звітності ПрАТ "Харківській коксовий завод" (податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 1391032, 20 грн. та податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1426787,60 грн.) за вересень 2014 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі №820/1902/15 скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ПрАТ "Харківський коксовий завод" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного Суду від 04.04.2019 року касаційну скаргу ПрАТ "Харківський коксовий завод" залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року залишено без змін.

ПрАТ "Харківський коксовий завод" звернулось до Харківського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року по справі № 820/1902/15 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви вказує, що відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Разом з тим, під час судового розгляду справи позивач просив суд звернути увагу на наявність договору поставки №1204397 від 31.08.2012 року, що укладений між позивачем та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», відповідно до п. 10.6 якого передбачено штраф у розмірі 20% поставки у разі вчинення оскаржуваних за цією справою дій податкової інспекції. 05.05.2017 року позивачем отримано лист від ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» від 25.04.2017 року №10-8295/4017, який містив повідомлення про вимогу до позивача вчинити певні дії по уникненню донарахування відповідних податків, або сплатити компенсацію таких витрат. Вважаючи, що вказаний лист є обставиною, яка не існувала на момент розгляду справи, але впливає на прийняте судом рішення, позивач звернувся із заявою про перегляд його за нововиявленими обставинами.

У зв'язку з ліквідацією Харківського апеляційного адміністративного суду, справу передано до Другого апеляційного адміністративного суду.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 року замінено відповідача - Східну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, на правонаступника - Головне управління ДФС у Харківській області.

Розглянувши доводи заяви, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з наступних підстав.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та заяву про перегляд рішення суду за новивиявленими обставинами в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 245 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення із заявою), постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, за відомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 361 КАС України (тут і далі, в редакції після 15.12.2017р.), судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно із частиною 4 зазначеної статті, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення.

Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час апеляційного перегляду справи вказував на наявність договору поставки №1204397 від 31.08.2012 року, що укладений між позивачем та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів». Тобто, вказана обставина не може бути визнана в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки про її існування було особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Крім того, лист ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» від 25.04.2017 року №10-8295/4017 також не може бути визнаний в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки він був складений вже після винесення апеляційним судом постанови і на час її прийняття був відсутній.

Інших підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявником не вказано.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів на підставі матеріалів справи, доводів заяви приходить до висновку про відсутність передбачених КАС України підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Крім того, згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 року за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року № 15, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 325, 328, 329, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року по справі №820/1902/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис) (підпис) Гуцал М.І. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений 27.06.2019 року.

Попередній документ
82681243
Наступний документ
82681245
Інформація про рішення:
№ рішення: 82681244
№ справи: Н/879/9/17
Дата рішення: 24.06.2019
Дата публікації: 01.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)