про забезпечення позову
м. Вінниця
27 червня 2019 р. Справа № 120/2033/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
25 червня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 27 червня 2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні серії ВП №57945037 на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року про стягнення боргу (недоїми) до набарння законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач зазначив, що постановою державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 20 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року. Державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження здійснюються заходи з приводу примусового виконання виконавчого документу. Зокрема, 22 січня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на орендну плату за пай та інші доходи боржника, яка направлена на виконання до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке".
Відтак, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених його прав у випадку задоволення позову щодо визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року, оскільки навіть за умови задоволення позову орган Державної виконавчої служби може завершити виконавчі дії щодо примусового виконання вимоги №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі- КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що поданих матеріалів достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, тому заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зважає на таке.
Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.
Так, частиною 1 статі 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
В свою чергу, частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. Такі підстави є самостійними та не залежать одна від одної.
Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою. З цією метою обов'язковим є підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, шляхом надання доказів.
Із поданих до суду матеріалів встановлено, що вимогою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 зобов'язано сплатити борг (недоїмку) з єдиного внеску в розмірі 19200,74 гривень.
20 грудня 2018 року постановою головного державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження серії ВП №557945037 з виконання вищевказаної вимоги.
Іншою постановою державного виконавця від 22 січня 2019 року звернуто стягнення на орендну плату за пай та інші доходи боржника ( ОСОБА_1 ), яка направлена на виконання до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке".
Отже, вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року є виконавчим документом, на підставі якого органом державної виконавчої служби проводиться стягнення та вчиняються виконавчі дії.
При цьому, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , тоді як подання позову не зупиняє його дію та не є перешкодою для його подальшого виконання.
Відтак, суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред'явленого ним позову.
Таким чином, встановлені судом обставини дають підстави для висновку про наявність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість виникнення ситуації, при якій захист або відновлення прав позивача у разі задоволення позову стане утрудненим чи навіть неможливим.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 , передбачених пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року.
При цьому, в силу вимог пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відтак, вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року унеможливить подальше вчинення виконавчих дій.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні серії ВП №57945037 на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №Ф-5095-58-У від 06 листопада 2018 року про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в розмірі 19200,74 гривень.
Копію ухвали негайно надіслати для виконання Літинському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович