24 червня 2019 року справа № 320/1797/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетом у сумі 10400,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з декларацією про майновий стан і доходи за 2017 рік від 14.03.2018 №28307із самостійно визначених до сплати податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних фізичних осіб у розмірі 8000,65 грн. та із військового збору в розмірі 2400,20 грн., проте нараховані зобов'язання у строки визначенні ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сплачені не були.
Судом, 11.04.2019, відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) направлено запит до Відділу обліку і моніторингу Інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .
Від Відділу обліку і моніторингу Інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області 22.04.2019 до суду надійшла відповідь про проживання (перебування) відповідача, у якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі №320/1797/19.
Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу за адресою вищезазначеною адресою.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надано, рішення у справі приймається судом на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до Білоцерківського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік від 14.03.2018 №28307 із самостійно визначеними до сплати податковими зобов'язаннями.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено нараховане податкове зобов'язання, податковим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №266858-50 від 03.08.2018 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями 10400,85 грн.
Суд встановив, що податкова вимога форми «Ф» №266858-50 від 03.08.2018 належним чином вручена, в судовому порядку не оскаржена, тому являться узгодженою та підлягає виконанню.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 зазначеної заборгованості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Згідно із п.п.162.1.1 п.162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Згідно із п.п. 164.2.3 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно із п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПК України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах;
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках - за її податковою адресою.
Відповідно до абз.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов'язання відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Київській області була направлена відповідачу податкова вимога від 03.08.2018 №266858-50 форми «Ф» про сплату податкового боргу у розмірі 10400,85грн. Відповідачем податкова заборгованість добровільно погашена не була.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 10400,85 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) податковий борг перед бюджетом в сумі 10400 (десять тисяч чотириста) грн. 85 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.