Справа № 175/3705/18
Провадження № 2/175/1181/18
(з а о ч н е)
26 березня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойка О.М.,
при секретарі - Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс» про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив Визнати недійсним попередній договір № 2602 від 23.08.2018 року, укладений між позивачем та відповідачем та Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс» на його користь грошові кошти у розмірі 29750,00 грн., які він надав відповідачу на умовах даного договору, як частина суми для купівлі автомобіля. Проте з вини відповідача, у строк визначний попереднім договором, основний договір між сторонами укладено не було та гроші позивачу не повернуті, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явилася хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про судові засідання був повідомлений належним чином, і від представника відповідача не надійшло повідомлення про причини неявки.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача і за наявності всіх обставин передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.08.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс», який є професійним надавачем послуг з продажу легкових автомобілів, був укладений попередній договір №2602 купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися укласти Договір куппівлі-продажу транспортного засобу (Основний договір), а саме автомобіля марки «Mitsubishi», модель «Lancer», 2014 року випуску, інші характеристики: чорний 1.6 МТ Inform.+ ГБО, загальною вартістю 121404,00 грн.
Відповідно до п 1.5 зазначеного договору сторони зобов'язалися укласти Основний договір 29.08.2018 року, за умови виконання сторонами п.2.1 Попереднього договору.
Так, згідно п 2.1 Попереднього договору на підтвердження дійсних намірів Сторін на укладення Основного Договору в момент укладання попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти в розмірі 29750,00 грн., а Продавець своїм підписом під цим Договором підтверджує отримання таких грошей.
Як встановлено у судовому засіданні, попри той факт, що з боку позивача зобов'язання, згідно п.2.1 Попереднього договору виконані в повному обсязі, основний договір, у строк до 29.08.2018 року сторонами з причин, які залежать від відповідача не укладений, що суттєво порушило права ОСОБА_1 як покупця, оскільки він, будучи запевнений представниками відповідача щодо укладення основного договору виключно у строк 29.08.2018 року, уклав кредитний договір з банківською установою для отримання коштів на придбання зазначеного вище транспортного засобу тим самим взявши на себе відповідні фінансові зобов'язання перед фінансовою установою.
Враховуючи зазначений факт та відсутність дієвих намірів на вчинення дій з боку продавця, направлених на виконання зобов'язань передбачених попереднім договором, позивачем на адресу відповідача був направлений лист, яким він повідомив останніх, що у нього відпала заінтересованість у подальшому продовженні договірних відносин за договором від 23.08.2018 року №2602 та про необхідність повернути сплачені ним грошові кошти у розмірі 29750,00 грн. У свою чергу, відповідним листом від 05.09.2018 року за вих. №2602-05.09.2018 відповідач повідомив, що відмовляється повернути грошові кошти.
Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Так, ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, договір купівлі-продажу є предметний, оскільки за таким договором може бути продане тільки реально існуюче майно, за правовою природою спірний договір є Договором купівлі-продажу, а тому, в силу ст. 203 ЦК України, його зміст повинен відповідати вимогам Глави 54 ЦК України.
Предметом договору купівлі-продажу, згідно і ст. 656 ЦК України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у попередньому договорі не зазначено більш детальних ознак майна, крім марки автомобіля його кольору та року виготовлення, а також не зазначено умови переходу права власності на транспортний засіб від відповідача до позивача.
Отже, враховуючи те, що сторони в Договорі купівлі-продажу предметом визначили неіснуюче майно, суд вважає, що спірний договір суперечить нормам ст. ст. 655, 656 ЦК України, а тому в силу ст. 215, 236 зазначеного Кодексу, даний договір є недійсним з моменту його вчинення у зв'язку із недодержанням в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Крім того відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права позивача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, а також при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Статтею 18 цього Закону наведено перелік несправедливих умов у договорах із споживачами, який не є вичерпним та визначено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору.
Умови попереднього договору між сторонами не містять відповідальності продавця, а також прав покупця вразі отримання товару неналежної якості, а за таких умов зазначений договір містить несправедливі умови відносно покупця ОСОБА_1
Відповідно до вимог ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З боку відповідача відзиву на позов та доказів у його підтвердження не надано, тому суд виходить з тих доказів, що надані позивачем, та встановлених судом фактичних обставин.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що у попередньому договорі між ОСОБА_1 та ТОВ «Трастмоторс», обмежені права позивача, як споживача, передбачені Законами України «Про захист прав споживача» та ЦК України, не відповідають принципу добросовісності та рівності сторін у договорі, його положення в цілому містять істотний дисбаланс прав та обов'язків сторін договору на шкоду споживача, є несправедливими і порушують вимоги чинного законодавства.
За таких обставин суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання договору недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого авансового платежу в сумі 29750,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, з відповідача на користь Держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 768,40 грн. за вимогу немайнового характеру та суму у розмірі 7683,40 за вимогу майнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 570, 571 ЦК України, ст.ст.76-82, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс» про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів - задовольнити.
Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2602 від 23.08.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс» (код ЄДРПОУ 41945751, юридична адреса провулок Театральний, №2, м. Харків) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 29750,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трастмоторс» (код ЄДРПОУ 41945751, юридична адреса провулок Театральний, №2, м. Харків) на користь Держави суму судового збору у розмірі 1536,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко